Близько 320 квадратних кілометрів російські окупанти захопили в Донецькій області за жовтень 2024 року. Більшість цих територій займають 10 сіл та сільськогосподарські землі, але були й гучні втрати щонайменше міст Вугледар та Гірник. Росіяни встановили черговий рекорд зі швидкості окупації територій Донеччини. Розповідаємо, як минув місяць на лінії фронту регіону.
Усі дані, наведені нижче, журналісти Вільного радіо наводять, спираючись на інформацію від Генштабу України, бригад ЗСУ, а також аналітичного порталу DeepState.
Почався жовтень з повідомлень про вихід ЗСУ з Вугледара. Місто запам’яталось під час повномасштабної війни як бетонна фортеця посеред степів, яка витримувала штурми росіян у десятки одиниць техніки.
Далі, протягом місяця, російські армійці не послабили тиск та наступали північніше Вугледара. Вільне радіо підрахувало, що втрати територій на цьому напрямку найбільші у жовтні — 155 квадратних кілометрів.
Загарбникам вдалося захопити сільгоспполя та окупувати села Богоявленка, Новоукраїнка, Шахтарське, Ясна Поляна та Золота Нива.
Найближче місто на шляху окупантів — Курахове.
Важка ситуація на Покровському напрямку тримається весь 2024 рік. За підрахунками Вільного радіо, російська армія за жовтень захопила понад 150 квадратних кілометрів. Це новий рекорд темпів руху загарбників. За попередні два місяці росіяни тут змогли окупувати по 143 квадратних кілометри на місяць.
Серед найбільших населених пунктів, які тепер в окупації, — Гірник. Місто з 2014 року вважалося прифронтовим. Завдяки його географічному розташуванню воно було зручним для теле- та радіомовлення і тут звели вежу, яка працювала на тимчасово окуповані території.
В окупацію потрапили також села Гостре, Желанне Друге, Зоряне, Цукурине та Вишневе.
Та варто відзначити, що попри назву напрямку — “Покровський” — ситуація песимістична не всюди. ЗСУ вдалося стабілізувати фронт у північній частині напрямку. Від села Лисівка (що поряд з Селидовим) до Олександрополя (який під Нью-Йорком) за жовтень 2024 року майже не було рухів фронту. Це близько 55 кілометрів фронту.
Другою суттєвою втратою стало Селидове. Окупаційна армія підійшла до міста у серпні — бої за місто тривали близько двох місяців. 29 жовтня російське Міноборонили оголосило про начебто повну окупацію тут. Варто зазначити, що на пропагандистських відео окупаційні солдати рухаються містом на машинах та забираються на дахи будинків без остраху обстрілів.
І знову росіяни досягли успіху, просуваючись флангами. Вони перерізали одну за одною дороги у місто.
Водночас впродовж трьох останніх днів жовтня офіційних підтверджень втрати контролю над Селидовим не було від Генштабу ЗСУ або посадовців військових адміністрацій.
У ранковому зведені Генштабу ЗСУ від 31 жовтня 2024 року Селидове фігурувало як місто в якому українські захисники “зупинили штурми”. Після чисельних повідомлень про окупацію міста у вечірньому зведенні військові взагалі не згадували Селидове.
Від війскових адміністрацій коментарі були лише на тему евакуації — що у місті залишається 461 людина і звідти більше не можуть вивозити людей через бойові дії.
Журналістам Вільного радіо також вдалося отримати коментар від МВА Селидового про те, що у місті більше не працює мобільний зв’язок і поговорити з близькими, які не виїхали, — неможливо.
Ще один напрямок на Донеччині — Торецький. Тут протягом жовтня ЗСУ стримували атаки росіян, але усі відбити не вдалося. Аналітики фіксують просування загарбників на східних околицях міста. Їм за місяць вдалося окупувати майже один квадратний кілометр забудови.
Значно більше російські інтервенти змогли посунути лінію фронту південніше — біля Нью-Йорка. Невеликі просування є у забудові селища, але загрозливіше виглядає рух на захід від селища. Окупанти тут захопили понад 4 квадратних кілометри. І хоч більшість цієї території сільськогосподарські поля — загрозливим може стати поява західного флангу від селища.
Зазначимо, що росіяни не перший місяць використовують відпрацьовану на містах тактику оточення та захоплення з цих позицій.
Останньою ділянкою фронту, де впродовж місяця були рухи фронту, — Часовоярський напрямок.
Рух російської армії є у декількох місцях. За підрахунками Вільного радіо загарбники тут змогли захопити територію площею близько 4 квадратних кілометрів.
Найбільшу відстань росіянам вдалося пройти у бік Миколаївки (селище, яке розташоване південніше-західніше Часового Яру).
Та у 24 бригаді ЗСУ імені Короля Данила спростували просування росіян тут. За словами військових, окупантам дійсно вдається перетинати канал “Сіверський Донець — Донбас”. Однак їх одразу знищують бійці ЗСУ і тому казати про контроль росіянами територій на західному березі каналу не коректно.
Ще одне просування було південніше — у Кліщіївці. Російська армія змогла захопити майже 4 квадратних кілометри, і тепер село, яке звільняли восени 2023 року, вдруге майже повністю окуповане.
На інших напрямках на фронтах Донецької області в жовтні суттєвих рухів ліній контролю не було.
Нагадаємо, через загострення ситуацію навколо прифронтового Покровська місцева влада готується до часткового закриття певних ділянок міста. Місцеве населення закликають виїхати до більш безпечних територій України.