Сучасні лабораторії у ліцеях, гуртожитки для тих, хто живе далеко від освітнього закладу та сільські школи без старших класів — таке і не тільки передбачає етап освітньої реформи в Україні, який стосуватиметься учнів 10-12 класів. Вчитися за новими стандартами почнуть тисячі старшокласників вже 2025-го в рамках пілотного проєкту. На Донеччині ж долучитися до нововведень планують двома роками пізніше. Однак плани будують вже зараз.
Журналісти Вільного радіо відвідали громадське обговорення реформи профільної середньої освіти Донеччини та розпитали посадовців про нововведення.
НУШ — це школа, до якої приємно ходити учням. Так у Міносвіти презентують реформу, яку назвали “Нова українська школа”. Впроваджувати її почали 2017-го: тоді нововведення випробували першачки ста українських шкіл. Від 2018-го вже в усіх перших класах розпочали навчання за новими стандартами.
2022-го естафету впровадження реформи НУШ підхопили й учні 5-х класів. Наступного року, 2025-го, пілотний проєкт “Нової української школи” планують запустити у старших класах (долучаться близько 100 українських шкіл). 2027-го реформа має стартувати у профільній (тобто, після 9 класу) освіті по всій Україні. Остаточно вона завершиться у 2033 році, коли старша школа буде розподілена на академічну та професійну.
Реформа передбачає як нововведення у шкільній програмі, так і зміни мережі освітніх закладів. Ключове — це те, що замість звичайних загальноосвітніх шкіл мають з’явитися 3 типи закладів освіти: початкова школа (1-4 класи), гімназія (5-9 класи) та ліцей (10-12 класи). Заклад освіти може бути змішаного типу або мати структурний підрозділ (наприклад, дошкільну ланку або початкову школу). А от старшокласники обов’язково навчатимуться окремо.
“Ідея реформи — в тому, щоб 10, 11 і 12 класи були відокремлені від 1-9 класу. І щоб на базі цих нових закладів (вони будуть називатися академічні ліцеї) була створена нова матеріально-технічна база, нові лабораторії. Щоби там вчилася велика кількість дітей і ці діти мали можливість обирати для себе предмети”, — пояснює Валентина Полторак, менеджерка швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Учні ліцеїв зможуть обирати предмети, які хочуть вивчати детальніше. І кожного навчального року кількість таких профільних дисциплін зростатиме.
“Мають з’явитися нові предмети, зараз працюють над розробкою змісту академічних ліцеїв та старшої профільної школи. Ці предмети дуже часто будуть інтегровані, тобто, наприклад, фізика, хімія і біологія будуть вивчатися разом. Це такий світовий досвід. Ну, наприклад, ви вивчаєте космічний корабель. І з точки зору космічного корабля ви дивитесь на фізику, хімію і біологію, як себе почувають живі істоти, які перебувають на його борту. Це приклад для загального розуміння”, — продовжує Валентина Полторак.
Для того, аби старшокласники змогли вивчати профільні предмети глибше, знадобиться чимало грошей. Зокрема, задля створення спеціальних лабораторій. Конкретну суму, каже заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній, ще не підрахували. Однак вкладатися у створення ліцеїв у малонаселених громадах не стануть, спираючись на приклад європейських країн.
“Більшість країн ЄС вирішили для себе, що старша школа, коледж або заклад професійної освіти в сільській місцевості, тобто там, де населення дуже мало, працювати не може. Тому що ці заклади, аби були якісними, мають бути великими”, — доповнює посадовець.
Тож в обласних адміністраціях вже зараз мають визначитися, у яких громадах доцільно створювати ліцеї. Це мають підрахувати на основі кількості дітей, які зараз вчаться у 4-6 класах, а відповідно за кілька років підуть у 10-ті. Якщо в громаді дітей буде менше, ніж потрібно для створення ліцею, — школярі їздитимуть вчитися у сусідні населені пункти. За планами, дітей, які живуть у межах 10 кілометрів від освітнього закладу, забиратимуть шкільні автобуси. Для тих, кому їздити ще далі, планують створити гуртожитки.
Попри те, що реформувати мережу закладів освіти мають від 2027 року, деякі громади вже долучилися до нововведень. Одна із перших — Краматорська, там зміни запровадили ще 2021-го.
“Ми одна з перших громад, яка підтримала реформу профільної середньої освіти. Ми змінили мережу і звузили коло закладів освіти, які будуть набирати виключно початкову ланку, які будуть набирати дітей з 1 по 9 клас і які будуть виключно ліцеями. Зараз ми звужуємося до трьох закладів, які будуть набирати тільки 10 класи. А усього в громаді зараз 24 заклади освіти”, — розповів Вільному радіо секретар Краматорської міської ВА Ігор Сташкевич.
Почали раніше, ніж вимагав закон, та перепрофільовують і досі також школи у Покровській громаді. Зокрема, цьогоріч там мають провести громадські обговорення, аби утворити гімназії зі структурними підрозділами (тобто заклади освіти, де навчатимуть дітей по 9 клас) у Новотроїцькому та Гришиному.
Як пояснює начальниця Покровського відділу освіти Любов Воротинцева, нині задача посадовців — переконати батьків у доцільності такого перепрофілювання. Адже без їхньої згоди за результатами обговорень можуть поки що (принаймні до офіційного старту етапу реформи) залишити все як є.
“У 2021 році було 22 заклади загальної середньої освіти, на сьогодні 19. Із них 1 початкова школа, 13 гімназій (уже перепрофільованих або які плануємо перепрофілювати наступного літа) і 5 шкіл, які ми розглядаємо на роль ліцеїв”, — ділиться результатами та планами посадовиця.
Загалом же цього навчального року на Донеччині функціонують 254 заклади загальної середньої освіти:
Два із них — обласний заклад соціальної реабілітації та коледж спортивного профілю ім. С. Бубки — працюють очно в евакуації. Інші ж надають дистанційну освіту, там вчаться 76,2 тисячі дітей.
До червня 2025-го в обласних адміністраціях мають створити плани мережі закладів освіти відповідно до нових вимог. Зокрема, мають визначити, які школи стануть ліцеями чи гімназіями.
На Донеччині (як і в інших наближених до фронту регіонах) мають розробити два плани: “позитивний” — на випадок, якщо до старту цього етапу реформи (у 2027-му) завершаться бойові дії і учні зможуть повернутися до очного навчання в області, та “негативний” — у разі, якщо ситуація не зміниться або погіршиться.
“Негативний сценарій — як це є станом на зараз. Тобто затверджувати в цій мережі школи, які є релокованими до інших областей, і школи, які залишаються на підконтрольній території”, — пояснює замміністра освіти і науки Дмитро Завгородній.
Старт етапу реформи старшої школи запланований на 2027-й рік. Однак близько сотні шкіл візьмуть участь у пілотному проєкті вже наступного навчального року.
“ — Мої колеги з Міністерства освіти вже отримували заявки від усіх областей, обирали ті, де вже створена окрема старша школа з великою кількістю дітей, обладнанням та вчителями, які готові це пілотувати.
— Я правильно розумію, що у пілотному проєкті візьмуть участь лише ті школи, де діти навчаються офлайн?
— Загалом, школа може надавати і онлайн навчання. Те, про що я розповідав, — предмети на вибір, нові програми, нові курси — це може бути незалежно від того, дистанційне навчання чи ні”, — ділиться Дмитро Завгородній.
Втім, за словами директорки департаменту освіти і науки ДонОДА Тетяни Сідашевої, освітні заклади Донеччини не долучаться до пілотного проєкту саме через відсутність офлайн навчання.
“До пілотного проєкту ми поки не зможемо долучитися, тому що ми надаємо зараз лише дистанційну освіту. Потрібна не тільки нормативна база, але і матеріально-технічна база та можливості. Мати віртуальний кабінет фізики, хімії, біології і дійсно мати базу, де можна проходити практику — це зовсім різні речі”, — каже Тетяна Сідашева.
Тож плани будують на 2027 рік. Очікується, що тоді для старшокласників Донеччини запрацюють:
Зазначимо, із 29 ліцеїв 7 — розташовані на тимчасово окупованій території. 12 — на території активних бойових дій, 10 — на території можливих бойових дій.
У 23 територіальних громадах ліцеї створити не зможуть. Натомість там планують укласти меморандуми про співпрацю з іншими громадами.
Також перепрофілювати планують:
У 12 громадах буде 21 початкова школа, з яких 8 шкіл матимуть дошкільний підрозділ.
Плани мереж освітніх закладів обласні посадовці мають подати у МОН до червня 2025-го. Після чого документи передадуть представникам уряду — там мають затвердити нововведення до 1 вересня 2025-го.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в українських школах можуть з’явитися кар’єрні радники. Планується, що вони допомагатимуть учням 8-9 класів визначитися з майбутньої професією.