Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Віктор Горкун з Донеччини. Чоловік усе життя працював водієм, на пенсії займався господарством і любив природу. 24 квітня 2026 року минає 4 роки з дня його загибелі.
Про життя і загибель Віктора Горкуна розповіли на сайті Донецької військової адміністрації.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Віктор Горкун народився 4 серпня 1945 року в селі Яцківка Донецької області. Усе життя прожив у рідному селі, працював водієм.
У вільний час і на пенсії чоловік доглядав сад і город, розводив кролів. Любив ходити до лісу по гриби та ягоди. Надавав перевагу усьому натуральному. Рідні згадують його як активного і життєрадісного чоловіка.
“У батька на його вік було чудове здоров’я. Ще міг би довго жити. Не пив. Ліків не приймав, бо то для нього була “хімія”. Він був живчиком і любив товариство”, — розповідає його донька Надія.
Повномасштабна війна застала родину вдома. 24 квітня 2022 року російські війська зайшли до Яцківки. На той день припав Великдень. Танки стріляли в домівки, які були в низині, а піхота окупантів ходила вулицями та хаотично робила постріли в різні обʼєкти.
“Танки стояли на горі й розстрілювали будинки, як в тирі. Окупанти ще стріляли всюди – у вікна, в погреби”, — описує ці дні донька загиблого.
Віктор із дружиною ховалися в погребі. У якийсь момент чоловік вийшов на подвір’я. Цей момент описує його донька: “Тато вирішив вийти на вулицю. За 10 хвилин вийшла мама. Побачила, що палає будинок, а поруч загиблий батько, і в нього горять ноги”.
Чоловік загинув на місці.
Наступного дня в селі тривали бої. Будинок родини згорів. Дружина разом із сусідкою загорнули тіло в покривало й відвезли його на тачці на кладовище. Там самі викопали могилу і поховали Віктора поруч із його сином, який загинув за 25 років до смерті батька.
У Віктора Горкуна залишилися дружина, донька, двоє онуків та інші рідні.
Світла памʼять.