Підтримайте Вільне Радіо
Децентралізація опалення, обладнання для котелень, техніка для прибирання сміття, навчання для кадрів — все це громади можуть отримати коштом донорів. Проте інвестори обирають для співпраці не всі муніципалітети. Як побудувати ефективну співпрацю між приватними інвесторами та громадами, обговорювали на конференції Ukraine Reimagined: Rebuilding Communities and Public Infrastructure.
Журналісти Вільного Радіо зібрали кілька порад для громад, які прагнуть залучати кошти для розвитку з різних джерел.
Залучати публічні інвестиції в Україну можна через:
Один з основних інвестиційних інструментів наразі — Ukraine Investment Framework (UIF), який створили у межах програми ЄС Ukraine Facility. Механізм пропонує різні інструменти фінансування: кредити, гранти, гарантії, участь у капіталі, технічну допомогу.
Кошти міжнародних партнерів-інвесторів залучають за різними механізмами. Ось декілька з них:
На думку начальниці управління публічними інвестиціями Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Алли Кінщак, ключову роль у залученні донорів часто відіграє саме підготовка проєктів. Бо їхня основна задача — показати й підвищити спроможність громади.
“Ми на державному рівні це розуміємо, тому маємо дві діючі програми, які допомагають у підготовці проєктів. Перша — це Ukraine Government PPF, яку впроваджуємо за підтримки Світового банку. Друга — Ukraine FIRST, що працює за підтримки Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку”, — розповіла Алла Кінщак.
Посадовиця зазначила, що Мінекономіки взяло на себе роль координатора, який допомагає регіонам отримувати донорську підтримку. Зокрема, у міністерстві розмірковують над створенням спеціальних центрів експертизи, які мають допомагати органам місцевого самоврядування та виконавчим органам готувати якісні проєкти.
“Так у регіонів буде більше шансів залучити фінансування і одразу перейти до імплементації. Це можливо, коли проєктна документація підготовлена якісно. На початку грудня ми плануємо презентувати концепцію центрів експертизи. Нам буде важливо почути думку тих, для кого це все розробляється, щоб доопрацювати систему”, — додала начальниця управління публічними інвестиціями Мінекономіки Алла Кінщак.
Водночас, за словами першого заступника міського голови Ковеля Тараса Яковлєва, рішення ухвалюють набагато довше, якщо партнерами залучають державні органи влади. Це не обов’язково складніше, але процеси суттєво гальмуються зі старту.
“Якщо ми горизонтально працюємо, у системі “місто–донор”, то це відбувається швидше. В нас є проєкти, які реєструються через профільне міністерство, і це затримує процес”, — розповів Яковлєв.
Часом місцеві ради отримують допомогу, якою не можуть скористатися. Так, під час опалювального сезону громадам надважливо було отримати необхідне обладнання, але кошти на його встановлення мали не всі. На цьому наголосив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, в минулому міський голова Житомира Сергій Сухомлин.
“Не буду називати конкретне місто, але два великі донори — GIZ та UNICEF — надали обладнання для котелень на 56 МВт, а у прифронтової громади немає коштів на встановлення. Це обладнання рік пролежало, і під час важкого опалювального сезону громада не знала, що робити. Ми разом з фахівцями розробили нову схему підключення та встановлення обладнання. З’ясувалося, що потреби громади значно менші — усього 23 МВт”, — навів приклад голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Інша проблема виникає не через брак фінансування, а від нестачі компетенції. Наприклад, деякі громади досі не можуть встановити газопоршневі та модульні котельні, які отримали від донорів.
“На місцях часто не вистачає експертизи, щоб скоординувати донорів щодо потреб. Бо іноді отримують багато ресурсів, які не можуть використати”, — підсумовував Сергій Сухомлин.
Заступник мера Миколаєва Сергій Коренєв підкреслив, що успіх співпраці залежить від рівня децентралізації, який вибудуваний у громаді. Бо в деяких випадках комунальні підприємства міста можуть розповісти про нагальні проблеми більше, ніж виконавчі органи.
“Я б не забороняв комунальникам самостійно виходити і спілкуватися з міжнародниками. Вони точно знають про свої потреби значно більше і краще. Важливо лише, щоб вони цю інформацію збирали і передавали. В нас, наприклад, водоканал і облтеплоенерго окремо співпрацюють з донорами”, — розповів Коренєв.
У розмаїтті пропозицій допомоги справді можна загубитися, переконана голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Ганна Замазєєва. Водночас треба орієнтуватися в усіх вимогах та обмежених ресурсах донорів, щоб знати, за чим і до кого конкретно звертатися.
“Я думаю, що мери міст точно мають бути обізнані у загальній картині. Але в кожній громаді зараз має бути енергоменеджер. Він має знати про всі програми, куди бігти, як себе рятувати й до кого звертатися. Ця людина має бути залучена у внутрішні процеси, володіти інформацією щодо поточних потреб та потенціалу. Цього зараз немає, але так має бути. Ніхто не задумується, чи потрібна посада бухгалтера в громаді, правда? Але енергоменеджер — це теж необхідність у теперішніх умовах”, — зазначила Ганна Замазєєва.
Не зайвою була б і координація донорів, додає посадовиця, бо досить часто донори йдуть в одні й ті самі громади. Так відбувається зазвичай через позитивний досвід і впевненість у керівництві та команді громади. Але Замазєєва називає це внутрішньою проблемою, а не тим, що мають вирішувати інвестори.
“Ми не зробили таку інституцію, яка б мала базу усіх донорів з їхніми умовами та проєкти від громад. І виходить, що громади не знають, до кого бігти, хто не завантажений заявками. Бо насправді інвестори хотіли б співпрацювати з різними громадами. Але в них теж є вимоги щодо KPI, вони хочуть працювати з тими, хто показує результат”, — роз’яснила голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження.
Тому, підсумовує Ганна Замазєєва, мати в штаті керівництва громади людину, яка буде відповідати за пошук і координацію інвесторів — не розкіш, а необхідність.
Майже всі донори мають моніторингові місії. Вони можуть називатися по-різному, але їхня основна мета — відзвітувати перед платниками податків і показати ефективність використання грошей. На цьому акцентував представник компанії Panasonic Віталій Поплавський. Особливо це стосується використання обладнання.
“Воно вимагає обслуговування, контролю, розуміння особливостей користування, ремонту. Після будь-якої реалізації проєкту важливо знати, що буде далі. На перших етапах ми намагаємося допомагати громадам з усіма технічними аспектами”, — поділився Віталій Поплавський.
Він додав, що зараз компанія працює над реалізацією проєкту районного опалення. Ідеться про відокремлені квартали в містах або вулиці, які через обстріли могли бути відключені від централізованого опалення.
Керівниця представництва NEFCO в Україні Тетяна Литвин розповіла, що організація наразі працює виключно з громадами й робить це напряму без посередництва державних програм. У фокусі — малі та середні громади. В основному гроші дають на стійкість енергопостачання, енергоефективність, модернізацію шкіл, лікарень, системи тепло- і водопостачання й водовідведення, а з 2022 року — на будівництво соціального житла для переселенців.
“Зараз є кілька громад, які раніше ніколи не працювали з міжнародними організаціями. У нас практика така: до кожного проєкту ми залучаємо міжнародного консультанта і пул експертів, які супроводжують громаду з моменту розробки проєкту, завершуючи моніторингом результатів. Тому громади паралельно з отриманням допомоги навчаються того, як мають проєкти впроваджуватися”, — розповіла представниця NEFCO.
Найлегше, додає Литвин, працювати з громадами, які вже мають досвід. Але зараз організація зацікавлена у роботі з тими, хто потребує допомоги й готовий навчатися. Тому, зокрема, почали співпрацю і з кількома прифронтовими громадами.
Раніше ми розповідали, що Україна отримала від Банку розвитку Ради Європи 100 млн євро на підтримку ВПО. Це вже другий транш для реалізації проєкту. Кошти вже надійшли до загального фонду державного бюджету.