Підтримайте Вільне Радіо
Оскарження заповіту в Україні можливе лише через суд. А також лише після смерті спадкодавця. Які умови визнання заповіту недійсним, що говорить судова практика щодо спадщини та коли в оскарженні можуть відмовити, розповідаємо детальніше.
Як відсудити спадщину в Україні Вільному Радіо допомогла розібратись юрисконсульт проєкту “UA-Lawyer” Лорина Федан.
Позов про спадщину можна подавати у таких випадках:
Найбільш поширені підстави для визнання заповіту недійсним і його оскарження:
Заповіт можна оскаржити лише подавши відповідний позов до суду. Також зробити це можна лише після смерті спадкодавця. Відповідачем у цій справі буде людина, на користь якої був написаний заповіт.
“Позивачем (тобто тим, хто може оскаржити заповіт) у таких справах можуть виступати спадкоємці першої черги, а у разі їх відсутності спадкоємцями тієї черги, що є. Тому якщо є спадкоємці першої черги, а Ви другої черги, то Ви не можете оскаржити заповіт. Справа підсудна за місцем знаходження майна, яке вказано в заповіті. На практиці частіше такі справи розглядають за місцем проживання відповідача”, — розповідає юрисконсульт проєкту “UA-Lawyer” Лорина Федан.
Відповідно до чинного законодавства, строк позовної давності для оскарження заповіту становить три роки. Перебіг цього строку починається з моменту, коли спадкоємець (позивач) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.
“Як правило, інформація про заповіт стає відомою спадкоємцям у нотаріальній конторі після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. Саме на цьому етапі з’ясовується кількість спадкоємців, наявність заповідальних розпоряджень, а також факти прийняття спадщини тим чи іншим спадкоємцем”, — розповідає юристка.
У цей період спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. У випадку пропуску строку позовної давності суд може поновити його за наявності поважних причин.
“Судова практика свідчить, що у разі незначного пропуску строку суди здебільшого не приділяють цьому істотної уваги. Водночас важливо враховувати, що застосування наслідків пропуску позовної давності можливе лише за заявою відповідача; суд не вправі робити це з власної ініціативи”, — уточнює Лорина Федан.
За українським законодавством, для прийняття спадщини чи відмови від неї спадкоємці мають звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця.
Також існує обов’язкова частка у спадщині, право на яку деякі категорії спадкоємців мають незалежно від заповіту:
Незважаючи на спадкові спори, ці спадкоємці мають право на половину майна, яке належало б їм за законом. Обов’язкова частка виділяється з усього спадкового майна, першочергово з незаповіданої частини, а при її нестачі — із заповіданої. Спадкодавець не може позбавити цієї частки навіть через заповіт.
Спадкоємець, вказаний у заповіті, може відмовитись від прийняття спадщини. В такому разі майно розподілятимуть серед спадкоємців за законом.
Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Вони мають право на спадщину, якщо на момент її відкриття немає в живих того родича, який був би спадкоємцем.
Нагадаємо, раніше Вільне Радіо розповідало, як правильно внести чи повернути заставу за рішенням суду та як подати до суду позовну заяву.