Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

Оскарження заповіту в Україні можливе лише через суд.  А також лише після смерті спадкодавця. Які умови визнання заповіту недійсним, що говорить судова практика щодо спадщини та коли в оскарженні можуть відмовити, розповідаємо детальніше.

 

Як відсудити спадщину в Україні Вільному Радіо допомогла розібратись юрисконсульт проєкту “UA-Lawyer” Лорина Федан.

 Відсудження спадщини в Україні: в яких випадках можна звертатися до суду

Позов про спадщину можна подавати у таких випадках:

  • якщо пропущений строк прийняття спадщини і спадкоємець не встиг звернутися до нотаріуса у передбачений законодавством 6-місячний термін, можна попросити суд надати йому додатковий час для отримання спадщини;
  • якщо один спадкоємець уже отримав майно, а інший ще намагається  через суд подовжити термін прийняття спадщини, можна звертатись, аби визнати свідоцтво на спадщину недійсним;
  • якщо нотаріус відмовився визнавати автоматичне прийняття спадщини на підставі спільного проживання зі спадкоємцем, факт проживання можна встановити через суд;
  • якщо ви вважаєте заповіт недійсним, його можна оскаржити у судовому порядку.

Коли можна оскаржити заповіт

Найбільш поширені підстави для визнання заповіту недійсним  і його оскарження:

  • відсутність у спадкодавця усвідомлення значення своїх дій під час складання заповіту;
  • підписання заповіту за обставин, що істотно впливали на свободу волевиявлення;
  • обмеження спадкодавця у цивільній дієздатності;
  • складання заповіту людиною, яка не мала на це правових повноважень;
  • порушення встановленої законом форми заповіту.

Як визнати заповіт недійсним та відсудити спадщину

Заповіт можна оскаржити лише подавши відповідний позов до суду. Також зробити це можна лише після смерті спадкодавця. Відповідачем у цій справі буде людина, на користь якої був написаний заповіт. 

“Позивачем (тобто тим, хто може оскаржити заповіт) у таких справах можуть виступати спадкоємці першої черги, а у разі їх відсутності спадкоємцями тієї черги, що є. Тому якщо є спадкоємці першої черги, а Ви другої черги, то Ви не можете оскаржити заповіт. Справа підсудна за місцем знаходження майна, яке вказано в заповіті. На практиці частіше такі справи розглядають за місцем проживання відповідача”, — розповідає юрисконсульт проєкту “UA-Lawyer” Лорина Федан.

Відповідно до чинного законодавства, строк позовної давності для оскарження заповіту становить три роки. Перебіг цього строку починається з моменту, коли спадкоємець (позивач) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. 

“Як правило, інформація про заповіт стає відомою спадкоємцям у нотаріальній конторі після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. Саме на цьому етапі з’ясовується кількість спадкоємців, наявність заповідальних розпоряджень, а також факти прийняття спадщини тим чи іншим спадкоємцем”, — розповідає юристка.

У цей період спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. У випадку пропуску строку позовної давності суд може поновити його за наявності поважних причин. 

“Судова практика свідчить, що у разі незначного пропуску строку суди здебільшого не приділяють цьому істотної уваги. Водночас важливо враховувати, що застосування наслідків пропуску позовної давності можливе лише за заявою відповідача; суд не вправі робити це з власної ініціативи”, — уточнює Лорина Федан.

Хто в Україні має право на спадщину, навіть, якщо його не включили до заповіту

За українським законодавством, для прийняття спадщини чи відмови від неї спадкоємці мають звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. 

Також існує обов’язкова частка у спадщині, право на яку деякі категорії спадкоємців мають незалежно від заповіту:

  • неповнолітні діти;
  • непрацездатні повнолітні діти;
  • непрацездатні батьки;
  • непрацездатні чоловік чи дружина.

Незважаючи на спадкові спори, ці спадкоємці мають право на половину майна, яке належало б їм за законом.  Обов’язкова частка виділяється з усього спадкового майна, першочергово з незаповіданої частини, а при її нестачі — із заповіданої. Спадкодавець не може позбавити цієї частки навіть через заповіт.

Спадкоємець, вказаний у заповіті, може відмовитись від прийняття спадщини. В такому разі майно розподілятимуть серед спадкоємців за законом. 

Черги спадковості:

  • перша — діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки, той з подружжя, який його пережив;
  • друга — рідні брати та сестри, бабусі та дідусі;
  • третя —  рідні дядьки та тітки спадкодавця;
  • четверта — люди,  які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини;
  • п’ята —  утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. 

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Вони мають право на спадщину, якщо на момент її відкриття немає в живих того родича, який був би спадкоємцем.

Нагадаємо, раніше Вільне Радіо розповідало, як правильно внести чи повернути заставу за рішенням суду та як подати до суду позовну заяву.

Додати Вільне Радіо як бажане джерело в Google
Завантажити ще...