Як відсудити спадщину в Україні: інструкція для спадкоємців

Оскарження заповіту в Україні можливе лише через суд.  А також лише після смерті спадкодавця. Які умови визнання заповіту недійсним, що говорить судова практика щодо спадщини та коли в оскарженні можуть відмовити, розповідаємо детальніше.

 

Як відсудити спадщину в Україні Вільному Радіо допомогла розібратись юрисконсульт проєкту “UA-Lawyer” Лорина Федан.

 Відсудження спадщини в Україні: в яких випадках можна звертатися до суду

Позов про спадщину можна подавати у таких випадках:

• якщо пропущений строк прийняття спадщини і спадкоємець не встиг звернутися до нотаріуса у передбачений законодавством 6-місячний термін, можна попросити суд надати йому додатковий час для отримання спадщини;
• якщо один спадкоємець уже отримав майно, а інший ще намагається  через суд подовжити термін прийняття спадщини, можна звертатись, аби визнати свідоцтво на спадщину недійсним;
• якщо нотаріус відмовився визнавати автоматичне прийняття спадщини на підставі спільного проживання зі спадкоємцем, факт проживання можна встановити через суд;
• якщо ви вважаєте заповіт недійсним, його можна оскаржити у судовому порядку.

Коли можна оскаржити заповіт

Найбільш поширені підстави для визнання заповіту недійсним  і його оскарження:

• відсутність у спадкодавця усвідомлення значення своїх дій під час складання заповіту;
• підписання заповіту за обставин, що істотно впливали на свободу волевиявлення;
• обмеження спадкодавця у цивільній дієздатності;
• складання заповіту людиною, яка не мала на це правових повноважень;
• порушення встановленої законом форми заповіту.

Як визнати заповіт недійсним та відсудити спадщину

Заповіт можна оскаржити лише подавши відповідний позов до суду. Також зробити це можна лише після смерті спадкодавця. Відповідачем у цій справі буде людина, на користь якої був написаний заповіт. 

“Позивачем (тобто тим, хто може оскаржити заповіт) у таких справах можуть виступати спадкоємці першої черги, а у разі їх відсутності спадкоємцями тієї черги, що є. Тому якщо є спадкоємці першої черги, а Ви другої черги, то Ви не можете оскаржити заповіт. Справа підсудна за місцем знаходження майна, яке вказано в заповіті. На практиці частіше такі справи розглядають за місцем проживання відповідача”, — розповідає юрисконсульт проєкту “UA-Lawyer” Лорина Федан.

Відповідно до чинного законодавства, строк позовної давності для оскарження заповіту становить три роки. Перебіг цього строку починається з моменту, коли спадкоємець (позивач) дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. 

“Як правило, інформація про заповіт стає відомою спадкоємцям у нотаріальній конторі після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. Саме на цьому етапі з’ясовується кількість спадкоємців, наявність заповідальних розпоряджень, а також факти прийняття спадщини тим чи іншим спадкоємцем”, — розповідає юристка.

У цей період спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. У випадку пропуску строку позовної давності суд може поновити його за наявності поважних причин. 

“Судова практика свідчить, що у разі незначного пропуску строку суди здебільшого не приділяють цьому істотної уваги. Водночас важливо враховувати, що застосування наслідків пропуску позовної давності можливе лише за заявою відповідача; суд не вправі робити це з власної ініціативи”, — уточнює Лорина Федан.

Хто в Україні має право на спадщину, навіть, якщо його не включили до заповіту

За українським законодавством, для прийняття спадщини чи відмови від неї спадкоємці мають звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. 

Також існує обов’язкова частка у спадщині, право на яку деякі категорії спадкоємців мають незалежно від заповіту:

• неповнолітні діти;
• непрацездатні повнолітні діти;
• непрацездатні батьки;
• непрацездатні чоловік чи дружина.

Незважаючи на спадкові спори, ці спадкоємці мають право на половину майна, яке належало б їм за законом.  Обов’язкова частка виділяється з усього спадкового майна, першочергово з незаповіданої частини, а при її нестачі — із заповіданої. Спадкодавець не може позбавити цієї частки навіть через заповіт.

Спадкоємець, вказаний у заповіті, може відмовитись від прийняття спадщини. В такому разі майно розподілятимуть серед спадкоємців за законом. 

Черги спадковості:

• перша — діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки, той з подружжя, який його пережив;
• друга — рідні брати та сестри, бабусі та дідусі;
• третя —  рідні дядьки та тітки спадкодавця;
• четверта — люди,  які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини;
• п’ята —  утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. 

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Вони мають право на спадщину, якщо на момент її відкриття немає в живих того родича, який був би спадкоємцем.

Нагадаємо, раніше Вільне Радіо розповідало, як правильно внести чи повернути заставу за рішенням суду та як подати до суду позовну заяву.