Як виявити коригувальника російського вогню та не звинуватити безвинну людину (роз’яснення)

“Журналісти — це навідники”, — з такою тезою чоловік погрожував зброєю журналістам видання “МикВісті”, які знімали ремонт історичної будівлі в Миколаєві. Випадки, коли журналістів уважні громадяни звинувачують у коригуванні вогню для армії РФ, не рідкість. Тому ми поговорили з представниками СБУ та підготували роз’яснення: що можна знімати в Україні під час воєнного стану, за яких обставин можна підозрювати людину в наведені вогню та як діяти у таких випадках.

26 травня 2025 року на журналістів видання “МикВісті” під час зйомок ремонту історичної будівлі почав кричати чоловік із п’ятого поверху сусідньої багатоповерхівки. Знервований місцевий почав погрожувати пістолетом, тож на місце викликали поліцію. 

Чоловік не заспокоювався навіть після того, як правоохоронці забрали зброю (пістолет виявився пневматичним): він наполягав, що журналісти — це навідники.

Подібні ситуації трапляються з журналістами по всій країні — і Вільне Радіо тут не виняток. Ще в Бахмуті наших журналістів неодноразово хапали за руки місцеві мешканці або затримувала поліція. Зазвичай після пред’явлення посвідчення та пояснень усе врегульовувалося.

Але стереотипи на кшталт “приїхали журналісти — значить, зараз буде обстріл” живуть ще з 2022 року.  Тож разом з  фахівцями пресслужби Головного управління Служби безпеки України по Донецькій та Луганській областях ми спробували зібрати підказки щодо того, як можна визначити навідників та як краще діяти, якщо ви когось підозрюєте. 

Чи можна виявити навідника російського вогню за зовнішніми ознаками

Якщо ви бачите, що людина знімає квіти в парку — це ще не означає, що вона коригує вогонь росіян. Формальних підстав підозрювати таку людину у протиправних діях немає. Оскільки йдеться про об’єкт, який не цікавий окупантам.  

Втім, чіткий список ознак, за якими можна визначити навідника вогню, скласти складно. Коли ми запитали про це у представника СБУ, він відповів: “Ніяк неможливо”.

Є лише деякі фактори, на які можна звернути увагу. Наприклад, правоохоронці кажуть, що навідниками частіше стають люди “з маргінальним способом життя” — ті, хто легше погоджується на “легкі гроші” за виконання “елементарних завдань”.

x

Але це — не правило. Серед затриманих бувають і ті, хто діє дуже обережно: вдягається у повсякденний непримітний одяг, ховає камеру в сумку або в одяг зі спеціальним отвором для зйомки. Такі люди не викликають підозри в перехожих.

Навіть посвідчення журналіста або працівника силових структур не є гарантією, що людина не коригувальник. Серед викритих бувають і військові. Наприклад, 18 червня 2025 року в Державному бюро розслідувань повідомили про затримання військового ЗСУ, якого підозрюють у наведенні російських ракет по позиціях українських військових у Донецькій, Черкаській, Житомирській та Рівненській областях.

Інші ознаки, які раніше вважалися підозрілими — супутникові телефони, рації, біноклі чи інше специфічне обладнання — сьогодні зустрічаються рідко. Натомість майже кожен має смартфон, через який можна і спілкуватися з близькими, і передавати координати ворогу, і фотографувати захід сонця  або ймовірне розташування підрозділів ЗСУ.

Колись підозру могла викликати людина, яка погано орієнтується на місцевості. Але зараз у всіх є смартфони з мапами, тож і цей “критерій” вже не працює.

Отже, визначити, чи є людина навідником вогню — за зовнішністю або технікою — неможливо. І про це варто пам’ятати, коли дуже хочеться запитати когось: “Чому ви знімаєте це дерево?”

Що робити, якщо здається, що людина — навідник російського вогню

Головне правило, якого радять дотримуватися у СБУ — не вступати в конфлікт. Ви не знаєте, з якою метою людина щось фотографує, в якому вона психічному стан та чи не озброєна.

Може виявитися, що підозра хибна, але викличе агресію — і тоді постраждає саме той, хто проявив пильність. У правоохоронців є приклади, коли навіть мирна спроба поговорити переростала в небезпечну ситуацію.

Не варто покладатися на те, що ви — чоловік спортивної статури. Невідомо, чим може бути озброєна інша людина, і фізична перевага не врятує в разі загрози.

В СБУ уточнюють, під час затримань деяких коригувальників, у них знаходили незареєстровану зброю.

Що робити правильно:

1. Якщо у вас виникла підозра, не підходьте до людини, не торкайтеся її, не сперечайтеся і не намагайтеся “розібратися” самостійно;
2. Одразу викликайте поліцію. У кожному місті є патрулі або відділки, які можуть приїхати доволі швидко. Далі — справа правоохоронців. Якщо підозра підтвердиться, людину затримають і передадуть СБУ;
3. Намагайтеся якомога детальніше запам’ятати прикмети людини та усе, що з нею пов’язано:

• стать;
• статура;
• особливі прикмети (риси обличчя, шрами, родимки тощо); 
• одяг (особливо звертайте увагу на виразні ознаки: написи, зображення тощо); 
• звідки людина прийшла та куди пішла; 
• колір, марка, державний номер транспортних засобів підозрілого.

Детальний опис допоможе правоохоронцям швидко знайти людину, якщо вона на момент приїзду поліцейських вже пішла з місця події.

Також повідомити про підозрілу активність можна в один із Telegram-ботів:

• @spu_gov_ua_bot;
• @CyberPoliceUA_bot;
• @stop_russian_war_bot;
• @InformNapalm_bot.

У випадку, якщо підозра не підтвердиться, не варто боятися звинувачення в “хибному” виклику поліції.

Покарання за статтею 183 ККУ настає лише у разі свідомо неправдивого виклику. Якщо ви діяли з добрих намірів — вам нічого не загрожує.

Яку інформацію не можна поширювати, і які об’єкти заборонено знімати під час повномасштабної війни в Україні

Щоб розуміти, у яких випадках справді можна запідозрити людину у коригуванні вогню, важливо знати, які об’єкти взагалі не можна знімати чи публікувати під час війни.

Головним документом, який регулює це питання — наказ Головнокомандувача ЗСУ №73 зі змінами від 3 березня 2022 року. Згідно з ним, заборонено знімати та поширювати інформацію про:

• найменування, завдання, координати розташування та чисельність військових підрозділів або інших військових об’єктів;
• кількість озброєння та техніки, їхній стан і місця зберігання;
• описи та фото/відео, за якими можна ідентифікувати військові об’єкти;
• бойові операції, що проводяться або плануються;
• охорону та оборону військових об’єктів;
• участь сил і засобів у виконанні бойових завдань;
• розвіддані та їхній збір;
• переміщення і розгортання військових;
• підрозділи, методи, форми та тактику бойових дій;
• проведення унікальних спецоперацій зі згадуванням їх способів;
• ефективність засобів радіоелектронної боротьби ворога;
• відкладені або скасовані операції;
• зниклі чи збиті літаки/судна та пошуково-рятувальні операції;
• заходи з дезінформації, імітації, маскування та протидії технічній розвідці;
• інформаційно-психологічні операції — як проведені, так і заплановані;
• фото/відео зі знаками розпізнавання, бортовими номерами на техніці;
• зйомку всередині танків, артилерії, літаків тощо;
• роботу та розташування сил ППО.

Також, в країні діють інші заборони. Зокрема:

1. Головне управління розвідки МОУ застерігає: не можна публікувати фото/відео з персональними даними та обличчями військових, а також бомбосховищ.
2. Заборонено знімати блокпости. Будь-яку зйомку там заборонено.
3. Постанова Верховної Ради забороняє зйомку та публікацію даних про об’єкти критичної інфраструктури.
4. Постанова Кабміну №1147 від 27.07.1998 — забороняє знімати території прикордонної смуги.

Також слід бути обережним з наслідками обстрілів.

Міноборони України просить не публікувати точні місця влучань російських ракет, бо це допомагає росіянам коригувати повторні удари. Не варто писати:

• “ракета влучила у школу №7”;

• “ракетою цілились у вокзал, але влучили в лікарню”;

• “удар прийшовся по складу біля аеродрому”.

Натомість рекомендують давати інформацію узагальнено:

“Ракета влучила у житловий квартал у такому-то населеному пункті.”

СБУ наголошує, що за публікацію фото або відео об’єктів перерахованих у цьому розділі та залежно від обставин зйомки, передбачене покарання — до довічного ув’язнення.

Що можна знімати та публікувати журналістам під час воєнного стану в Україні

Обмеження, які є щодо ЗСУ, не поширюються на дані про росіян. Наприклад, можна публікувати фото та відео:

• переміщення військ окупантів;
• їхнє місце дислокації з геолокацією;
• загиблих, поранених і живих загарбників;
• докази злочинів, скоєних армією РФ.

У тому ж наказі №73 Головнокомандувача ЗСУ вказали, що представники медіа мають право публікувати загальну інформацію про:

• підготовку та застосування сил оборони;
• участь підрозділів ЗСУ в обороні держави;
• завершені операції (але з погодження командирів).

Що можна знімати цивільним під час повномасштабної війни

Ми розібралися з військовою тематикою. Тепер щодо цивільних об’єктів — усе, що не порушує право на приватне життя, знімати і публікувати можна.

Згідно з Кодексом етики українського журналіста, суспільно важливу інформацію можна збирати та публікувати, навіть без згоди людини (якщо це не переслідує приватні цілі).

Це ж гарантує стаття 23 Конституції України — кожен має право фіксувати порушення прав для захисту себе або інших, зокрема й у суді.

Тобто, якщо ви перебуваєте у громадському місці, маєте право знімати все, що бачите — окрім об’єктів військового призначення, ППО, переміщення техніки тощо.

Розберемо конкретні приклади ситуацій, які можуть виникнути під час воєнного стану, коли знімати можна:

• загиблих і поранених цивільних унаслідок обстрілів з боку окупантів;
• випадки насильства або незаконного утримання цивільних з боку армії РФ;
• руйнування церков, лікарень, цивільних будівель, підприємств, медичного транспорту, авто тощо — але:
  • або публікувати фото за 3 години після обстрілу,
  • або після офіційних джерел (військових адміністрацій, поліції, ДСНС);
• факти мародерства й пограбування;
• перешкоджання наданню медичної допомоги;
• обстріли медичних, гуманітарних і благодійних місій.

Слід зазначити, що за втручання в роботу журналіста передбачена кримінальна відповідальність. Стаття 171 КК України:

• штраф до 8 500 гривень або обмеження волі до 4 років.

Право журналістів знімати все, що не стосується військових об’єктів або об’єктів критичної інфраструктури, підтверджене в постанові Верховної Ради №2190-IX від 14 квітня 2022 року. У ній Верховна Рада зобов’язала органи державної влади, включно з правоохоронцями:

• забезпечити захист прав журналістів під час дії воєнного стану;
• негайно реагувати на порушення цих прав;
• гарантувати свободу слова як важливу складову демократичного суспільства.

Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо готували спецпроєкт про те кого в Україні судять за колабораціонізм та коли можна оскаржити вирок.