Загальна площа пересохлих водойм на Донеччині сягає 7,76 квадратного кілометра — приблизно половина площі Сіверська. Ми дослідили, які саме водойми обміліли, та з’ясували можливі причини цього.
Журналісти Вільного Радіо порівняли актуальні супутникові кадри з архівними знімками, зробленими восени 2021 року, та виявили 26 водойм, які висохли повністю або частково.
У це дослідження не увійшли території Донеччини, окуповані з 2014 року, де прямий вплив бойових дій є незначним.
Відновлення водної інфраструктури стане одним із ключових викликів для економіки регіонів після деокупації територій, адже вода у великих обсягах потрібна для промисловості й сільського господарства. Її використовують для охолодження, миття обладнання, переробки сировини, очищення викидів та інших потреб.
Обсяг води, який потрібен для виробництва товарів, надання послуг або у побуті, називається водним слідом. Наприклад, щоб виростити один кілограм пшениці, необхідно витратити близько 1 500 літрів води — на полив, добрива, обробку тощо.
Тож обміління водойм несе суттєву загрозу для розвитку громад після їх звільнення.
Як пояснили Вільному Радіо в Сіверсько-Донецькому басейновому управлінні водних ресурсів, представники установи не можуть коментувати стан водойм на тимчасово окупованих територіях або в районах, де тривають бойові дії. Причина — відсутність доступу для проведення досліджень.
Однак фахівці вважають, що обміління частини водойм у цих зонах може бути пов’язане саме з бойовими діями.
Що ж до висихання річок і ставків на підконтрольній території, яка не прилягає до лінії фронту, в управлінні надали такий коментар:
“За даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології в суббасейні Сіверського Дінця відзначаються складні водогосподарські умови. Починаючи ще з періоду літньо-осінньої межені (фази, протягом якої річка має найнижчий рівень води, — ред.) 2024 року, в суббасейні встановилася низька водність”.
За інформацією фахівців, у 2025 році ситуація залишається складною: рівень опадів нижчий за норму, а запаси води у водоймах — менші за середні багаторічні показники. В управлінні попереджають, що влітку ситуація може стати ще гіршою.
“Середня водність річок суббасейну річки Сіверський Донець у березні становила 22–41% місячної норми. Так, це може призвести до негативних наслідків у літній період. У разі спекотної погоди із дефіцитом опадів у літній період, що є характерною ознакою минулих років, маловоддя весняного періоду може поступово перейти у маловоддя (гідрологічну посуху) літньо-осіннього періоду, тобто зменшуватиметься річковий стік аж до пересихання малих водотоків”, — пояснюють фахівці Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.
Коригувати рівень води у водоймах області можна було б завдяки Клебан-Бикському водосховищу, але режим його використання має особливості під час повномасштабної війни.
“Режим роботи Клебан-Бикського водосховища узгоджується на засіданні Міжвідомчої комісії з узгодження режимів роботи водосховищ комплексного призначення і водогосподарських систем у суббасейні Сіверського Дінця (крім тимчасово окупованої території) за порами року з урахуванням умов воєнного стану та затверджується Держводагентством. Наразі Клебан-Бикське водосховище працює в межах режиму, узгодженого на засіданні Міжвідомчої комісії від 13.03.2025 та затвердженого Держводагентством 25.03.2025”, — пояснюють в установі.
Режим роботи водосховища встановлює Міжвідомча комісія, до якої входить начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів і ще кілька десятків посадовців різних департаментів та управлінь. На основі зібраних метеорологічних та інших даних вони визначають, до якого рівня потрібно відкривати шлюзи на гідротехнічних спорудах гребель. Наприклад, встановлюють, що спускати воду в річки будуть зі швидкістю 10, 20 або 30 метрів на секунду — і не більше, щоб зберегти рівень води у водосховищах для літнього періоду, коли очікуються низькі опади. Потім це рішення узгоджують із Держводагентством та реалізують.
Така комісія збирається тричі на рік. Наступне засідання відбудеться у червні, а потім — у листопаді. Також збиратися можуть позачергово, аби переглядати рівень спуску води в надзвичайних ситуаціях, наприклад, через обстріли та руйнування гребель.
Що стосується інших ставків на підконтрольній території області, в управлінні пояснюють: вони розташовані в межах громад, і за їхній стан повинна відповідати місцева влада.
У Бахмуті повністю зник Восьмий ставок, площа якого становила 0,32 квадратного кілометра. Журналісти Вільного Радіо розповідали про це детальніше у травні 2023 року.
Повністю зникла й безіменна водойма між Зайцевим та Опитним, що поряд із Бахмутом. Площа цієї водойми також невелика — близько 0,11 квадратного кілометра.
Зник і Молотовський ставок, який розташований на північ від села Кам’янка Очеретинської громади. Площа зниклої поверхні води — 0,16 квадратного кілометра.
На захід від Гірника, поряд із селом Ізмайлівка Курахівської громади, протікає річка Солоненька, яка утворила водойму. Внаслідок повномасштабної війни цей ставок теж пересох. Загальна площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,04 квадратного кілометра.
Північніше села Новоселівка Слов’янського району тягнеться мережа з п’яти водойм. Станом на березень 2025 року найпівнічніше з них повністю пересохло. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,01 квадратного кілометра.
Між селами Олександрівка та Зелений Брід Краматорського району тягнеться ще одна мережа водойм, які утворилися вздовж річки Самари. Вони поділені на понад десяток окремих ставків, і більшість із них зберегли свій рівень води. Однак кілька ставків, розташованих біля сіл Пасічне, Левадне, Новополтавка та Софіївка, втратили воду. З супутника видно лише тоненький струмок води. Загальна площа зниклої поверхні води становить 2,85 квадратного кілометра.
Ще декілька водойм висохли в Покровській громаді. Перша зникла за течією річки Казенний Торець поряд із селами Свиридонівка та Новоторецьке. Станом на квітень 2025 року саме через територію колишнього ставка проходить лінія фронту. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,43 квадратного кілометра.
На північ від села Шевченко, що під Покровськом, був ставок площею приблизно 0,24 квадратного кілометра. Він також повністю висох під час відкритої війни.
На північний схід від села Жовте, що під Покровськом, також зник ставок з греблею. Трохи води залишилося лише у водоймі, розташованій нижче на північ. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,46 квадратного кілометра.
На півночі Донецької області є село Новоселівка Лиманської громади, яке розташоване між десятком ставків. Їх наповнювали протоки двох річок: Білої на півночі та Нітріуса на півдні. Судячи зі знімків Google Earth, водойми почали висихати з 2020 року, а під час повномасштабної війни води в них зовсім не залишилося. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,05 квадратного кілометра.
Пересохли водойми є й у сусідній Святогірській громаді. Від села Мазанівка до села Краснопілля тяглася мережа з 12 водойм. На третій рік повномасштабної війни тільки дві з них (ті, що ближче до Краснопілля) заповнені водою. Інші частково або повністю пересохли. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,11 квадратного кілометра.
Уздовж північних околиць Сіверська протікає річка Кам’янка, яка утворила три ставки, що на мапах позначені назвою однойменної річки. Один із них (до якого ведуть вулиці Західна та Журби) повністю зник. Тут раніше був пляж, а тепер він має вигляд жовтої плями посеред сірого ґрунту. Площа зниклого ставка — близько 0,13 квадратного кілометра.
Тепер перемістимося у центр та південь Донеччини. Уздовж села Павлівка Волноваського району протікає річка Кашлагач, за течією якої створили штучний ставок. Ця водойма також висохла. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,14 квадратного кілометра.
На Приазов’ї також є пересохлі водойми. Так, від села Юр’ївка до селища Ялта на північ тече річка Комишуватка. Неподалік від сіл були три ставки, які утворилися після будівництва гребель. Найменший ставок, що розташовувався на північ від річки, пересох. Загальна площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,05 квадратного кілометра.
Селище Широка Балка, розташоване на південний захід від Маріуполя, розділяло два ставки з греблями. Вони наповнювалися водою з річки, але на кадрах 2025 року води в них зовсім не видно. Загальна площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,25 квадратного кілометра.
В селищі Мирне Волноваського району є кратери від виробництва, в яких утворилися два ставки. Одна з цих водойм обміліла під час повномасштабної війни. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,06 квадратного кілометра.
Ми віримо, що разом зможемо більше, тож кличемо вас долучитися до команди однодумців. Підтримка нашої спільноти — це не просто фінансова допомога для медіа. Це інвестиція в майбутнє Донеччини та інструмент досягнення спільної мети. Якщо ви поділяєте наші цінності та прагнете змін на краще — приєднуйтесь до нас!Приєднуйтесь до спільноти вотчдогів розвитку Донеччини
У Бахмутському районі майже повністю обміліла водойма на південний схід від села Кодемо. Назви цієї водойми немає на жодній з мап. У земельному кадастрі ця територія зареєстрована за адресою: Кодемська сільська рада, вулиця Радянська, 2-А. Площа зниклої водойми невелика — близько 0,07 квадратного кілометра.
Неподалік, в селі Кліщіївка на південь від Бахмута був ставок, який наповнювався однією з проток річки Бахмутки. Однак тепер замість водойми на супутникових знімках видно лише дві невеликі западини з водою. Площа зниклого ставка — близько 0,04 квадратного кілометра.
Течія з Восьмого ставка наповнювала водою Північний ставок. У 2023 році російські окупанти знищили греблю Восьмого ставка, і це призвело до пересихання й Північного ставка. Станом на березень 2025-го вода наповнює близько чверті ставка. Раніше його площа становила близько 0,11 квадратного кілометра.
Ще одна частково обміліла водойма, розташована на південний схід від села Роздолівка Соледарської громади. Наразі від початкової площі в 15 гектарів водою вкрита менша частина. Площа зниклого ставка — близько 0,06 квадратного кілометра.
Неподалік Новоселівки Другої є ставок Бахмутка. Станом на березень 2025 року він обмілів — залишилося близько половини від обсягу, який був до повномасштабної війни. Площа зниклої поверхні води тут — 0,36 квадратного кілометра.
Також обміліла більша частина водойм уздовж річки Жеребець на півночі Донеччини. Ця річка наповнювала майже десяток ставків, які використовувалися для сільського господарства та інших потреб. Вони розташовувалися вздовж сіл Новосадове, Іванівка, Терни, Мирне, Ямполівка, Зарічне та Торське. Станом на березень 2025 року тільки одна з водойм наповнена водою — всі інші або повністю пересохли, або наповнені лише частково. Площа зниклої поверхні води становить близько 0,9 квадратного кілометра.
Ближче до лінії фронту у Покровській громаді був ставок біля села Лисівка, що на північ від Мирнограда. Він обмілів майже повністю. Залишки води є лише у греблі. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,14 квадратного кілометра.
Ще західніше, станом на травень 2025 року, проходить лінія фронту через села Рівнопіль та Новосілка Волноваського району. На північ від останнього розташовується безіменна річка, яка наповнювала штучний ставок. Тепер від водойм залишився тонкий струмок і трохи води у ставку. Площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,29 квадратного кілометра.
Неподалік, на південний схід від Старомлинівки, розташовані села Ключове та Георгіївка. Між ними є гребля, яка за час повномасштабної війни частково пересохла. Загальна площа зниклої поверхні води тут становить близько 0,11 квадратного кілометра.
Несуттєвих змін зазнало Клебан-Бикське водосховище, що на південь від Костянтинівки. Із супутника видно зміни у частині водосховища на заході, поряд із Яблунівкою — рівень води тут частково впав. Площа зниклої поверхні води — близько 0,27 квадратного кілометра.
Нагадаємо, раніше журналісти Вільного Радіо порівнювали супутникові знімки сіл та територій Покровської громади з різницею у три роки. На мапах — десятки квадратних кілометрів громади зі слідами війни: від знищених шахт і полів до зниклих водойм та окопів.