Без світла, магазинів та медиків — так живуть люди, які залишаються у фронтовій Великоновосілківській громаді. На підконтрольній Україні території громади на кінець лютого мешкає 361 людина. Дітей серед них офіційно немає. Втім, вже були випадки, коли родини пішки поверталися до зони бойових дій, а евакрейси за неповнолітніми вирушали і цьогоріч. Окрім цього, люди все ще живуть і в окупованих селах, зокрема у самій Великій Новосілці, куди заїхати вже не можуть.
Про те, яка ситуація у Великоновосілківський громаді, Вільне радіо розпитало начальника селищної військової адміністрації Сергія Кравченка.
Великоновосілківська громада розташована у Волноваському районі Донеччини. До повномасштабної війни у 29 населених пунктах громади жили майже 20 тисяч людей. Нині частина із них окуповані, зокрема й центр громади — селище Велика Новосілка.
“По селищу Великій Новосілці — приблизно 150 людей залишаються в окупації. Що стосується Времівки — там 10 людей ще було. В частині громади, яка підконтрольна Україні, залишається 361 людина. До повномасштабного вторгнення у нас була 19 161 людина. Наприклад, ще півтора року тому, коли був контрнаступ, у нас (разом із переселенцями) обліковувалось приблизно 6 тисяч людей”, — розповів Сергій Кравченко.
Через щільні обстріли деякі населені пункти зруйновані майже повністю. У громаді не залишилося медиків, не працюють магазини.
Також немає світла, подекуди зв’язку, є проблеми з водою і газом (газу у деяких населених пунктах не було і раніше). Заїхати у деякі прифронтові селища громади вже не можуть, каже начальник ВА.
Працівники військової адміністрації нині дислокуються у сусідній Комарській громаді. Звідти, каже Сергій Кравченко, щотижня їздять у населені пункти Великоновосілківської громади — привозять воду, їжу і ліки. Наприклад цього місяця, як звітували у ВА, гуманітарну допомогу привозили, зокрема, жителям сіл Багатир, Олексіївка, Андріївка, Костянтинопіль, Улакли, селища Одрадне. До деяких із цих сіл вже не потрапити: наприклад, Улакли аналітики DeepStateMAP позначають як окуповане.
До населених пунктів, які наближені до лінії фронту, доводиться їздити вночі на броньованих авто (зазвичай, це роблять екіпажі “Білих Янголів”). Нерідко — доводиться і вмовляти евакуюватися.
“Є люди, які були під завалом в населеному пункті Андріївка. Десь місяць тому ми їх вивезли, вночі забрали. Там двічі намагалися одну і ту саму бабусю евакуювати, то вона хоче виїжджати, то не хоче. А потім телефонує, каже: “Стало дуже гучно, вивезіть мене, будь ласка”, — продовжує начальник Великоновосілківської ВА.
Не з першого разу, каже Сергій Кравченко, вдавалося і вивозити дітей. У листопаді 2024-го у ДонОВА затвердили примусову евакуацію дітей із Великоновосілківської громади. Тоді посадовці повідомляли, що усіх неповнолітніх встигли вивезти ще раніше.
Нині у військової адміністрації немає даних про дітей, які могли би перебувати на території громади. Втім, вже були випадки, коли їх ховали від евакуаційників у підвалах.
“Є такі діти, яких ми вивозили по два рази, а навіть і по три. Родини потім свідомо пішки постійно повертаються. От десь місяць тому у нас була така ситуація, коли ми вивозили дітей з населеного пункту Улакли. Ми їх евакуювали, їм надали житло. Вони звідти поїхали до Межової [селище на Дніпропетровщині], далі доїхали до Олексіївки [селище Великоновосілківської громади] а звідти пішли пішки в Улакви. І, слава Богу, там були капелани на броньованих автомобілях, вони їх повторно вивезли”, — розповів начальник військової адміністрації.
Нині більшість жителів громади, які все ж евакуювалися, перебувають на території Дніпропетровської області, проаналізували у військовій адміністрації. Тож центри підтримки для місцевих облаштували саме там: у Межовій, Покровському, Синельниковому, Васильківці та Дніпрі.
Нагадаємо, всі гуманітарні хаби для переселенців із Донеччини можна знайти на мапі Вільного радіо.