З дитинства хотів захищати країну: згадаймо військового Вадима Романова, який загинув поблизу Кліщіївки

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо 24-річного Вадима Романова з Запорізької області. Він став добровольцем у перші дні відкритої війни та не пережив російського обстрілу поблизу Кліщіївки. 

Про Вадима Романова розповіли його рідні та друзі журналістам Суспільного.

Вадим народився та виріс в Оріхові Запорізької області. Чоловіка тепло згадують його друзі та знайомі. Кажуть: він був підтримкою для друзів і завжди посміхався.

“Завжди йшов на допомогу, завжди був радий, веселий, він дуже світла людина”, — говорить однокласниця Вадима Дар’я Сергієнко.

“Я запам’ятав його гарним, красивим, мужнім, сміливим, цілеспрямованим”, — говорить друг захисника Андрій.

Теплі стосунки чоловік мав і зі своїм молодшим братом, який досі чекає повернення Вадима з фронту.

“У них дуже великий зв’язок. Вони дуже любили один одного, Вадим взагалі у браті душі не чув. Він просто ще не розуміє. Коли йде дощ, він каже: “Це Вадим за нами плаче”, — розповідає матір Світлана.

В армію Вадим пішов у 18 років.

“Він з дитинства хотів воювати. Так вийшло, що він воював за нас усіх”, — згадує друг Вадима Сергій.

А у перші дні повномасштабної війни хлопець став добровольцем.

“Він казав: “Якщо не я, то хто?”, — говорить мама військового Світлана.

Вадим Романов служив у 93 бригаді ЗСУ “Холодний Яр”, був навідником на Донецькому напрямку. Військовий загинув 30 жовтня 2023 року поблизу Кліщіївки, внаслідок влучення російського снаряда. Близько пів року родина сподівалася, що Вадим все ж живий. Спочатку не могли забрати тіло військового з поля бою, а згодом знадобився результат ДНК-експертизи.

“Я навіть не розумію, як я не відчула (що син загинув, — ред.). Може що відстань велика, не знаю. За весь час він навіть не приснився, мені кажуть, що він мене просто любить і не хоче мене засмучувати”, — ділиться Світлана.

В останню путь військового провели 2 квітня 2024-го. Вадиму Романову назавжди залишиться 24. Світла пам’ять.