Підтверджені випадки COVID-19 на 29.05.2020:

22 811

В Україні
(679 померли, 8934 одужали)

158

На підконтрольній Донеччині
(4 померли, 87 одужали)

501

На непідконтрольній Донеччині
(17 померли, 127 одужали)
*неофіційно, дані бойовиків

СПЕЦТЕМА

З Клебан-Бику відлетіли більшість лебедів. А птахи, які лишилися, вивели пташенят (відео)

Наталя Жукова
2020-05-11 14:20

image

Одна з лебединих пар, які оселилися на клебан-бикському водосховищі, вивела шістьох пташенят. За цими лебедями наукові співробітники регіонального ландшафтного парку “Клебан-Бик” спостерігають вже другий рік поспіль, в тому числі — з квадрокоптера.  

 

Про це Вільному радіо розповіла біологиня, дослідниця РЛП “Клебан-Бик” Галина Семеніхіна. Вона опублікувала відео, зняте нещодавно за допомогою безпілотника, на якому добре видно самицю лебедя з пташенятами.

За цією парою наукові співробітники парку спостерігають другий рік поспіль.  

“Самиця висиджувала яйця 45 днів. В тому році у них було 12 пташенят. Ми підлітали квадрокоптером (по-іншому за ними неможливо зблизька поспостерігати). Самиця одразу відреагувала на шум квадрокоптера: почала відпливати, а пташенята ховалися в ній на спині”,  —  каже Семеніхіна.   

А самець в цей час плавав на відстані, на руслі річки, на думку наукових співробітників, охороняючи лебедиху з дитинчатами. Особливо їм нічого не загрожує: вони добре захищають потомство від хижаків, а полювання заборонене. Лисиці не зможуть добратися, оскільки їх гніздо фактично на воді.

Самиця лебедя навчає шістьох пташенят як плавати та годуватися

“Вона їх навчає плавати, як годуватися — тобто усьому, що сама знає. Зараз її задача  —  вигодувати пташенят, щоб вони зросли, стали сильнішими. Вони тут будуть до осені, а потім, можливо, полетять на південь перечекати там зиму. Тоді будуть навчати молодих лебедів (і мабуть, не один рік) як орієнтуватися під час перельоту, куди летіти. В них є свої системи орієнтирів та складні навігаційні системи: вони беруть до уваги й магнітне поле, і сонце, і зорі, і якісь орієнтири на землі. І як люди вчать дітей як орієнтуватися на місцевості, так само і дорослі лебеді вчать пташенят”,  —  розповідає співробітниця ландшафтного парку. 

Нагадаємо, взимку тут перебувало понад сто лебедів. За словами дослідниці, більшість їх розлетілась.  

“Вони розлетілися, тому що їм потрібно багато місця навколо гнізда, для того щоб спокійно виводити пташенят  —  приблизно до 1 гектару на одну пару. Ми бачили ще 7 лебедів, їм рік-два, ймовірно — вони торішнього виводка (в них ще немає окрасу дорослих особин  —  пір’я ще сірувате, дзьоб ще не помаранчевий або червоний, як у дорослих). І далі по водосховищу ще є лебеді, але ми не можемо всіх їх прослідкувати  — взимку це було простіше, оскільки вони були в одному місці. А зараз вони то в очереті, то переміщаються весь час”,  —  каже дослідниця. 

лебідь на гнізді
Лебідь на гнізді в РЛП “Клебан-Бик”. Фото: Галина Семеніхіна

 

Міграцію цих та інших птахів можна було б вивчати докладніше, але для цього в штаті парку немає орнітолога. 

“Лебідь — це мігрувальний птах. Людям цікаво: коли та куди вони мігрують, звідки та якими шляхами. Зараз є більше можливостей з датчиками GPS. Лебеді в основному відлітають до Африки на зиму, а потім повертаються для гніздування, тому що тут менша конкуренція за місце і за їжу”,  —  пояснює дослідниця. 

Нагадаємо, зараз в Україні триває режим тиші, коли всі живі істоти розмножуються, тому людям на природі необхідно (принаймні зараз) поводитись тихо. 

“Не можна голосно розмовляти, кричати, вмикати голосно музику. В цей час розмножуються не тільки птахи, а й всі живі істоти  —  змії, їжачки, козулі, і всі види птахів. І їм потрібна тиша. Вони дуже лякливі зараз, тому що хвилюються за своє потомство, щоб воно залишилось живим, щоб його не вполювали хижаки. І тому вони дуже реагують на всі чужі для них звуки”,  —  нагадує фахівчиня РЛП “Клебан-Бик”.

Вона додає: оскільки карантин збігся з сезоном тиші, це гарно впливає на природу. 

“Звірі почуваються спокійніше, гуляють по території. Бачили кабанчика з поросятами  —  вони теж вивели потомство”,  —  зазначає дослідниця.

Читайте також:  

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Останні новини

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: