Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо Сергія Горбоноса, який у мирному житті копав криниці, а на дозвіллі любив рибалити. До лав ЗСУ чоловіка призвали у перші дні повномасштабної війни. Життя Сергія обірвалося в боях за Донеччину.
Про захисника розповіли на фейсбук-сторінці Якушинецької громади Вінницької області.
Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами. Це безкоштовно.
Народився Сергій 18 листопада 1982 року на Вінниччині. Навчався у Зарванецькій школі.
“Харизматичний і цілеспрямований, щирий та відвертий, завзятий рибалка, завжди був усміхнений”, — написали на сторінці громади.
Сергія згадують як майстра на всі руки. Він працював на багатьох роботах, але в основному копав криниці. Чоловік був одружений, разом із дружиною виховував доньку.
До лав Збройних сил України Сергія призвали з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку він проходив військову підготовку в Англії, потім служив першим номером кулеметного розрахунку.
Загинув захисник 28 грудня 2024 року в районі селища Шевченка Покровського району.
3 січня Сергія Горбоноса провели в останню путь. Жителі Зарванців, де його поховали, зустрічали полеглого героя “живим коридором”.
Світла та вічна пам’ять.