Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них і Руслана Морозова — переселенка з окупованого Єнакієвого, яка після 2014 року разом із родиною оселилася у Нікополі. Тут дівчина навчалася, працювала продавчинею та будувала життя разом із коханим. 11 жовтня 2025 року 24-річна Руслана загинула внаслідок удару російського FPV-дрона по магазину, де вона працювала.
Історію життя і загибелі розповіли на сайті Платформа памʼяті “Меморіал”.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Руслана Морозова народилася 26 червня 2001 року в Єнакієвому на Донеччині. У 2014 році, після початку війни та окупації рідного міста, разом із родиною переїхала до Нікополя на Дніпропетровщині. Там дівчина навчалася, а згодом почала працювати продавчинею.
Рідні та близькі згадують Руслану як щиру, веселу й життєрадісну людину. У вільний час вона любила прогулянки, комп’ютерні ігри та серіали.
Цивільний чоловік Руслани Єгор розповідає, що вони прожили разом три роки. Познайомилися через спільного друга.
“Вона — як рідна душа: і друг, і все разом. А зараз — наче шматочок щастя у тебе забрали”, — згадує у розмові з журналістами “Слідство. Інфо” чоловік.
За словами Єгора, Руслана була людиною, поруч із якою завжди було легко та спокійно.
“Коли Руслана працювала на своїй зміні, то завжди було безтурботно і весело. Вона загалом була дуже світлою людиною. Приходила на допомогу, рятувала в різних життєвих ситуаціях. Була найпрекраснішою дружиною, люблячою, турботливою, уміла вислухати та підтримати”, — каже він.
Журналісти видання “Слідство.Інфо” розслідували обставини загибелі дівчини.
11 жовтня 2025 року Руслана працювала у магазині пива в одному з житлових кварталів Нікополя. Того ранку вона листувалася з Єгором — вони надсилали одне одному жартівливі відео та картинки.
Попри постійні атаки дронів, небезпека для місцевих жителів уже стала звичною частиною життя.
Близько 10-ї ранку мама Руслани дізналася з телеграм-каналів про атаку на район, де працювала донька. Жінка намагалася додзвонитися Руслані, але та лише написала, що зайнята й перетелефонує пізніше.
У перші хвилини після 11-ї години російський FPV-дрон перелетів через Дніпро з окупованого берега та влучив у магазин, де працювала дівчина. Руслана загинула на місці.
Мама дівчини Олена згадує, що до останнього сподівалася побачити доньку живою у лікарні.
“Ну не могло мою Руслану вбити. Ніяк не могло. Такого не повинно було статися”, — переконувала себе в той день жінка.
Єгор приїхав на місце трагедії одним із перших. За його словами, уламки майже не зачепили сусідні приміщення, удар припав саме на те місце, де стояла дівчина, дрон ніби прицільно прилетів.
Мама Руслани каже, що після загибелі доньки ніби втратила частину себе.
“Вони зруйнували мені все життя. Я їх проклинаю — ту мерзоту, що запустила ці дрони. Хай будуть прокляті до останнього… Вони ж бачили, що це магазини, що там люди; як так можна було влучати по «ларьках»?”, — говорить жінка.
У Руслани Морозової залишилися мама, вітчим, дві сестри та коханий Єгор.
Вічна памʼять