За неповний рік в Україні зареєстрували майже 72 тисячі справ щодо СЗЧ
Ілюстративне фото: Facebook/72 ОМБр ім. Чорних Запорожців

Протягом 11 місяців 2024 року правоохоронці зареєстрували понад 50 тисяч правопорушень щодо самовільного залишення військової частини та 21 тисячу справ через дезертирство. Однак відомі випадки, коли у СЗЧ звинувачують хибно. Наприклад, це може статися, коли боєць потрапив у полон або в реанімацію, а командир про це не знає.

 

Дані щодо цих проваджень журналісти Вільного радіо дізналися зі звіту про кримінальні правопорушення за січень-листопад 2024 року від Офісу генерального прокурора України.

За 11 місяців 2024 року правоохоронці зареєстрували 71 856 кримінальних порушень, пов’язаних із самовільним залишенням військовими місця служби. З них:

  • 50 729 справ відкрили за статтею 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини);
  • 21 127 справ відкрили за статтею 408 Кримінального кодексу України (дезертирство).

Однак далеко не всі з цих справ мають просування. Так, серед понад 50 тисяч випадків, які слідчі вважають самовільним залишенням частини, про підозру повідомили 7 тисячам фігурантів. До суду спрямували 4,7 тисячі таких правопорушень, а закрити за рік вдалося лише 1,3 тисячі справ за цією статтею.

Ще менший відсоток розкриття у справах про дезертирство. З понад 21 тисячі фігурантів лише 576 мають повідомлення про підозру, до суду спрямували 276 проваджень, а закрити за рік вдалося 113 справ.

Чи всі випадки самовільного залишення місця служби є порушенням

Та попри численність таких випадків не всі вони дійсно свідчать про порушення з боку військових. Побічно про це говорить низький рівень доведення таких справ до рішення у суді.

Раніше журналісти Вільного радіо разом з родичами військових та юристами досліджували тему самовільного залишення частини. Бувають випадки, коли військового через певні обставини можуть визнати порушником, хоча таких намірів у бійця не було.

“Якщо ми говоримо про лінію зіткнення, то буває, що там стоять роти різних військових частин. І коли трапляється обстріл і є поранені, то медики кого бачать, того і евакуюють. Ніхто там не розбирається, з якої хто частини. І потім буває таке, що люди в різних станах, і без свідомості у тому числі. Вони, наприклад, не можуть сказати, з якої вони частини. А потім у кінцевому результаті частина вважає, що [боєць] покинув поле бою, і починає проводити службове розслідування, і подають на відкриття кримінальних проваджень”, — розповідала Вільному радіо адвокатка Катерина Жегестовська.

Також, за її словами, відкрити справу можуть проти захисника, якого взяли в полон, якщо командир про це не знає.

Окрім цього, може трапитися, що після проходження ВЛК бійцю призначають з’явитися у військовій частині вже наступного ранку. Але якщо частина знаходиться в іншому регіоні, встигнути туди військовий фізично не зможе. Тож, коли боєць наступного дня прибуває у військову частину, проти нього вже можуть подати документи на СЗЧ.

Більше про самовільне залишення частини та дезертирство читайте у спецпроєкті Вільного радіо. Тут ви знайдете поради, як довести, що військовий лікується або в полоні, а не втік з місця служби.


Завантажити ще...