Підтримайте Вільне Радіо
Українська письменниця Вікторія Амеліна посмертно визнана почесною громадянкою французького міста Ліон. Жінка загинула в липні 2023 року через російський обстріл Краматорська.
Про це повідомила журналістка Тетяна Терен у Facebook.
У її дописі вказано, що цим статусом щороку відзначають правозахисників й активістів з різних країн світу — до Дня прав людини (10 грудня). Ліон для цього обрали не випадково.
Як пояснює Тетяна Терен, під час Другої світової війни в місті діяв рух опору проти німецької окупації. Згодом у місцевих судах розглядали справи щодо злочинів проти людяності — і Ліон доклав багато зусиль для відновлення справедливості в повоєнному світі.
Рішення про надання статусу почесних громадян ухвалює мер Ліона Ґреґорі Дусе, а номінують на відзнаку громадські організації Ліона та команда мера.
Вікторія Амеліна — українська письменниця та громадська діячка, членкиня PEN Ukraine і правозахисниця родом зі Львова. Вона загинула внаслідок важких поранень після ракетного обстрілу Краматорська 1 липня 2023 року.
2014 року Вікторія написала свій перший роман “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. 2021 року Амеліна стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженевського, після чого заснувала на Донеччині Нью-Йоркський літературний фестиваль.
Читати також: “Хотіла, щоб українці бачили справжню Донеччину”: у Києві попрощалися з письменницею Вікторією Амеліною (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Під час повномасштабної війни письменниця долучилася до документування російських воєнних злочинів у правозахисній організації Truth Hounds. Амеліна розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою “War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War” — у ній ідеться про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни.
Нагадаємо, у квітні 2024 року “Видавництво Старого Лева” анонсувало випуск збірку поезії “Свідчення” письменниці Вікторії Амеліної. Книгу упорядкувала її подруга, менеджерка Софія Челяк спільно з чоловіком загиблої Олександром. Ілюстратором збірки став іконописець і реставратор Данило Мовчан.