Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаємо Ірину Подрезенко, яка народилася й виросла в Маріуполі. Разом із чоловіком Олександром вона жила в Лівобережному районі міста й багато років працювала розмітницею в механічному цеху меткомбінату “Азовсталь”. Під час російського вторгнення подружжя залишилося вдома попри постійні обстріли. Наприкінці березня 2022 року життя пари обірвалося.
Про життя і загибель Ірини Подрезенко розповіли на Платформі памʼяті “Меморіал”.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Ірина Подрезенко народилася 20 жовтня 1964 року в Маріуполі Донецької області. У рідному місті вона виросла, а згодом почала працювати на металургійному комбінаті “Азовсталь”.
Багато років Ірина була розмітницею в механічному цеху підприємства. На роботі вона наносила розмітку на металеві заготовки для подальшої обробки.
Родичка Ірини, сестра її чоловіка Ольга Семенишина, згадує жінку як працьовиту людину, яка не відмовляла іншим у допомозі.
“Була доброю, чуйною, працьовитою і безкорисливою. Завжди готова всім допомогти — і близьким, і сусідам, і просто знайомим”, — розповідає Ольга для Платформи памʼяті “Меморіал”.
Разом із чоловіком Олександром Ірина мешкала у квартирі на вулиці Азовстальській у Лівобережному районі Маріуполя.
Від перших днів повномасштабного російського вторгнення Лівобережний район Маріуполя опинився під обстрілами. Виїхати звідти було складно й небезпечно: цивільні гинули навіть під час спроб залишити район. Тому Ірина та Олександр вирішили залишитися у своїй квартирі.
Через обстріли мешканці будинків не могли користуватися звичними побутовими умовами. Їжу готували надворі на багатті. Під час одного з таких днів російський снаряд влучив у двір, де перебували люди.
“Був приліт у наш двір. Ми готували їжу на багатті. Біля підʼїзду було пʼятеро людей, двоє сусідів зазнали поранень. Сашу поранило в грудну клітку, сусідку Світлану — в руку. Кровʼю був залитий весь під’їзд. Місто бомбили так, що неможливо було вийти”, — згадує сусідка Валентина.
Попри обстріли, поранених вдалося доправити до поліклініки №4. Ірина пішла разом із чоловіком. Олександра прооперували, однак врятувати його не змогли.
Що сталося з Іриною після того, як вона супроводжувала чоловіка до медичного закладу, тривалий час було невідомо.
“Про Іру довго нічого не знали. Потім знайшли документи на її імʼя біля тіла жінки на вулиці Пашковського. Найімовірніше, вона загинула того ж дня, коли помер Саша, тоді, коли залишала лікарню”, — розповідає Ольга Семенишина.
Датою загибелі Ірини Подрезенко вказують 27 березня 2022 року. Їй було 57 років. Де похована Ірина, досі невідомо.
Вічна памʼять.