О 9-й ранку в Україні — хвилина мовчання на честь полеглих у російсько-українській війні. Вільне радіо щодня вшановує пам’ять загиблих військових та цивільних, розповідаючи історії їхнього життя поіменно. 22 червня згадаймо батька двох синів Олександра Гульдаса, якого мобілізували у серпні 2022-го. Боєць загинув 15 листопада 2023-го у Богданівці на Донеччині.
Дружина Олександра звернулася до редакції Вільного радіо через соціальні мережі. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих загиблих або напишіть нам у соцмережах Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Олександр Гульдас народився 22 травня 1985 року в селі Калаковолове на Кіровоградщині. Був єдиною дитиною в сім’ї, батько працював зварювальником, мама — бухгалтеркою. Коли Олександру було 4 роки, його сім’я переїхала у Кропивницький. Після закінчення місцевої школи чоловік потрапив на строкову службу до армії.
За пів року після повернення Олександр одружився. Працював водієм. Подружжя виховувало двох синів — Олександра та Ярослава.
“Весь рік ми з ним працювали і дуже чекали літа, щоб відпочити. Влітку їхали на море. Він людина-добряк, радісний, любив нас усіх”, — згадує дружина Олександра Вікторія Гульдас.
Влітку 2022-го чоловіку вручили повістку. Він пройшов військово-лікарську комісію, а 10 серпня Олександра направили на військові навчання в Житомирську область.
У складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади оборонець захищав Запорізьку та Донецьку області. Був водієм-трактористом, мав військове звання “солдат”.
Восени 2023-го Олександр з побратимами виконували завдання неподалік від Часового Яру. Один із бойових виходів на цьому напрямку став для бійця останнім.
“14 листопада у старшого сина був День народження. Ми телефонували йому, спілкувалися. Він привітав дитину зі святом. Тієї ж ночі він зателефонував мені і сказав, що пішов [на завдання]. І вже наступного дня мені зателефонували і сказали, що він загинув. Я спілкувалася з командиром і запитала його: “Вони ж навіть не дійшли. Виходить, дорогою до позиції загинув?” — “Виходить, що так”, — переповідає жінка.
Олександра Гульдаса поховали у Кропивницькому на тринадцятий день після його загибелі. У 38-річного захисника залишилися дружина, двоє синів, мама та бабуся.
Нині вони прагнуть, аби чоловіку посмертно надали звання Героя України, тож закликають усіх небайдужих долучитися до підписання електронної петиції.
Світла пам’ять.