Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 17 жовтня згадаймо 49-річного баптистського диякона з Сіверська, батька 4 дітей, який ненадовго повернувся з евакуації та загинув від російського обстрілу.
Про трагічну загибель Михайла Махника Вільному радіо розповів пастор Церкви євангельських християн-баптистів у Сіверську Олександр Кобзар.
“Михайло — диякон нашої церкви у Сіверську. Коли почалися бої, виїхав у західну частину України. Але періодично приїжджав, привозив допомогу, харчові набори — і членам нашої церкви, й просто мешканцям. І цього разу приїхав — укрити наш молитовний дім (він трохи пошкоджений), до зими його підготувати”, — розповідає пастор.
Також Михайло хотів облаштувати в Домі молитви прихисток для місцевих мешканців.
“Він хотів зробити там для міста Сіверська на зиму прихисток (у нас там є котельня та пічка на дровах та вугіллі), щоб люди могли там обігрітися, приготувати поїсти. Адже зима йде, а люди там без тепла”, — розповідає пастор церкви.
Увечері 8 жовтня Михайло Махник був біля свого дому, у сусідів.
“І лікар місцевої лікарні там теж був та хазяїн того будинку. Прилетіло до сусіднього будинку й осколками вбило Михайла та лікаря, а хазяїна відвезли до лікарні”, — розповідає пастор про обставини загибелі брата по вірі.
У Сіверській церкві євангельських християн-баптистів Михайло Махник служив від її заснування 20 років тому та був правою рукою пастора.
“Михайло був з Чубарівки Званівської громади, з родини депортованих з західних регіонів українців. Вони з дружиною переїхали до Сіверська після одруження, брали участь у перебудові будинку під Дім молитви. У храмі Михайло був помічником пастора — слідкував, щоб будівля та двір були у порядку, щоб люди приходили, й Дім молитви був охайний”, — розповідає Олександр Кобзар.
У Сіверську Михайло став приватним підприємцем: багато років виготовляв пам’ятники для ритуальних послуг.
У Михайла Махника залишилась дружина, 4 дітей та онуки.
На своїй сторінці у соцмережі дружина Михайла, Лілія Махник, написала:
“Дорогий мій, ти любив цей дім (молитви), намагався його вберегти. Але наш небесний Батько приготував для нас дім нерукотворний, вічний. Там ми і зустрінемось”.
