Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Юрій Сарбаш. Він усе доросле життя працював у ДСНС України, і навіть коли пішов на пенсію, не всидів удома — через кілька місяців повернувся на роботу. Після початку відкритого вторгнення росіян він продовжив виїжджати на виклики.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Про його життєвий шлях розповіли в пресслужбі Волноваської міської військової адміністрації.
Чоловік народився 15 січня 1973 року у селі Бугас Волноваського району Донецької області. Після закінчення місцевої школи він здобув освіту у Волноваському професійно-технічному училищі №142, а потім відслужив строкову службу в лавах ЗСУ.
Повернувшись з армії у 1993 році, Юрій почав працювати в ДСНС України. Він став старшим водієм-рятувальником 94-ї державної пожежно-рятувальної частини 11-го державного пожежно-рятувального загону у Волновасі.
У 2017 році рятувальник пішов на пенсію, але довго сидіти вдома не зміг і через кілька місяців повернувся на роботу в ДСНС.
“Юрій Микитович був професіоналом своєї справи та прикладом справжньої мужності. На службі він не лише виконував свої обов’язки з великою відповідальністю, але й підтримував дух колег у будь-яких ситуаціях і був дуже товариським”, — пишуть колеги.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, Сарбаш продовжив працювати рятувальником. 25 лютого 2022 року він поїхав на виклик у село Бугас Волноваського району та потрапив під обстріл російської артилерії. Він загинув від отриманих поранень.
Згодом його відзначили орденом “За мужність” III ступеня.
Світла пам’ять.