Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — 24-річний військовий з Київщини Данило Христевич. Чоловік загинув у свій день народження. Того дня авто, яким евакуювали пораненого захисника, потрапило під обстріл.
Дружина Данила Яна звернулась до нашої редакції через соцмережі. Вільне радіо розповідає історії тих, чиє життя забрала російсько-українська війна, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Данило Христевич був старшим механіком 2-ї зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Ніс службу в 72-й ОМБр.
Данило народився 3 липня 2000 року у Ставищі на Київщині. У 2019 році уклав військовий контракт, брав участь в АТО та ООС. Після початку повномасштабного вторгнення знову долучився до війська.
На війні Данило зустрів кохання. Пара познайомилась поблизу фронту.
“Я приїжджала до подруги, зустріла його. Навіть не могла подумати, коли ми починали спілкуватися, що будемо разом, — посміхається дружина захисника Яна. — Він мене так дратував! Я вже казала: “Він мене бісить, заберіть його від мене”. А знаєте, правду говорять: від ненависті до кохання один крок”.
Тож зрештою Данило підкорив дівчину своїм характером і дбайливим ставленням.
“Данило мене зацікавив, бо був таким ніжним, уважним, доброзичливим, прямо сказати, тендітним. Він навіть коли бачив, що хтось свариться, міг зробити зауваження. Він був дуже роботящим, усім приходив на допомогу”, — розповідає дружина Данила Яна.
В гарячих точках пройшло майже все їхнє подружнє життя. Побачитися у пари виходило лише поблизу фронту, коли Яна приїжджала до коханого.
“Він тільки два рази приїжджав у відпустку, а так разом ми проводили час з ним постійно на позиціях. Я до нього їздила. Командири навіть жартували, що візьмуть і мене в підрозділ. Данило казав: “Боже, ти якась дурненька, ти не боїшся?” А я відповідала, що з ним мені нічого не страшно. Я собі постійно казала: якщо я не поїду до нього, пошкодую про це”, — розповідає дружина.
Яна згадує чоловіка турботливим, сімейним, відповідальним.
“У мене є дитина від першого шлюбу, Данило дуже сильно любив її, як свою. І ми планували ще спільних діток. Хотіли будинок купити, нарешті провести час разом десь не в окопах, поїхати на відпочинок”, — згадує Яна.
Данило Христевич загинув у всій 24-й день народження поблизу Водяного Донецької області. Чоловік дістав поранення, коли росіяни штурмували їхні позиції, а згодом загарбники поцілили по екіпажу, який вивозив пораненого.
“Він три кілометри пройшов поранений до місця евакуації, потім втратив свідомість. Його вже коли евакуювали, він до тями прийшов. Але по евакуаційному екіпажу прилетіло”, — каже дружина.
Поховали Данила у рідному селищі. Рідні створили петицію з проханням надати чоловіку звання Героя України.
Окрім дружини, у Данила залишились тато, брат і сестра.
Світла пам’ять полеглому захисникові.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
