Від одноразових дронів-камікадзе до “Горгони”, що несе 4 кг вибухівки — за півтора року ужгородський проєкт “Рій” виготовив і передав на фронт понад 700 безпілотників, зокрема й для захисників, які воюють на Донеччині. Команда інженерів не лише створює нові моделі, але й перетворює захоплені російські дрони на українську зброю. Про нові розробки та роботу проєкту загалом Вільному Радіо розповів керівник “Рою” Володимир Суран.
Дрон-бомбер “Горгона” — це нова модель, яку зараз виготовляють волонтери “Рою”. Він має певні переваги над попередніми.
“Це 15-дюймовий дрон, оснащений цифровою камерою з програмою зависання та можливістю вертикального опускання на 90 градусів для точного прицілювання. Його головна особливість — здатність нести та скидати дві бомби. Наші партнери надали нам перші зразки таких боєприпасів для випробувань”, — пояснює керівник проєкту Володимир Суран.
Комплектуючі для одного такого дрона коштують 68 тисяч гривень. Це майже вдвічі менше, аніж ціна за готовий безпілотник на ринку.
Особливу увагу інженери приділили енергоефективності та вантажопідйомності “Горгони”. Враховуючи специфічні потреби безпілотника, акумулятор для нього виготовили на замовлення у Вінниці. Дрон може одночасно переносити 4 кілограми вибухівки й долати відстань до 7 кілометрів.
Назву дрону дали самі волонтери. Зі свого досвіду Володимир Суран каже, що отримувати “пташок” з власними іменами захисникам значно приємніше, аніж “безіменну залізяку”. Тож назву має кожна модель дронів, яку виготовляють учасники “Рою”.
“Рух підтримки закарпатських військових”, частиною якого є проєкт “Рій”, діє в Ужгороді з 2014 року — відтоді, як на сході країни розпочалася війна, а закарпатські військові, які воювали там, не мали ні оснащення, ні амуніції. Подекуди проблеми виникали навіть із харчуванням. Тоді небайдужі закарпатці об’єдналися, аби спільними силами допомагати військовим. За одинадцять років рух розширився й тепер допомагає не тільки закарпатцям на фронті. Змінилася й допомога, яку волонтери надають захисникам.
З початком повномасштабного вторгнення і українці, і росіяни почали частіше використовувати безпілотники. Аби зберегти якомога більше життів наших бійців, волонтери стали спрямовувати зусилля на забезпечення їх дронами.
“Ми підрахували, що комплектуючі до безпілотників виходять приблизно вдвічі дешевше, аніж готові дрони, і вирішили збирати їх самі. За процес зборки дронів відповідає кілька людей. Всі вони мають відповідну освіту, навички та пройшли відповідне навчання. Кожен з інженерів відповідає за свій напрямок виробництва. Ми працюємо поетапно, постійно вдосконалюючи та оптимізуючи процес. Завдяки творчому підходу наших хлопців ми маємо власні ексклюзивні напрацювання”, — розповідає Володимир Суран.
Найпершими почали виготовляти одноразові семидюймові дрони-камікадзе. Далі взялися за восьми- та десятидюймові, а пізніше був 13-дюймовий “Каракурт” — бомбер на оптоволокні. Попередні ж моделі мали назви “Примара” та “Пергач” (один із видів кажанів).
Ужгородська команда інженерів працює на волонтерських засадах, а кошти на закупівлю комплектуючих збирають небайдужі мешканці міста.
Скриньки для пожертв стоять у місцевих супермаркетах, активну участь у зборі коштів беруть учні та педагоги ужгородського ліцею №3.
Також волонтери регулярно проводять благодійні ярмарки. До прикладу, на початку квітня влаштували фестиваль, метою якого було зібрати 500 тисяч гривень на придбання необхідних деталей для дронів.
“Отримуємо підтримку від знайомих і не дуже людей. Часто надсилають донати підприємці. Родичі загиблих військових організовують іменні збори, і на ці кошти ми виготовляємо так звані дрони помсти. Клеїмо наліпки на акумулятор та відправляємо “подарунки” на позиції росіян”, — зазначає Володимир Суран.
Команда не лише створює нові моделі дронів, але й активно займається модернізацією захоплених російських безпілотників-камікадзе.
“За цей час ми здійснили апгрейд близько сотні ворожих дронів. Ми називаємо це “лагідною українізацією”: російські знаряддя вбивства повертаються до них же, але вже як українська зброя”, – розповідає Володимир.
Процес відновлення трофейних дронів є складним та кропітким, часто для створення одного боєздатного апарата доводиться використовувати запчастини з кількох пошкоджених.
Виготовляють безпілотники на запити військових. Оскільки попередні моделі не відповідали потребам захисників на фронті, виготовили 15-дюймову “Горгону”.
“Цей дрон виготовлений на замовлення бійців 105-го батальйону “Смайлик”. У них виникли специфічні завдання, які не могли бути виконані за допомогою попередніх моделей наших дронів. Тому ми доклали всіх зусиль, щоб створити апарат з характеристиками, які максимально відповідають їхнім поточним потребам”, — розповідає керівник напрямку “Рій”.
Наразі ця модель перебуває на етапі ретельних випробувань. “Він успішно пройшов комп’ютерне моделювання та тестування, але найскладніший етап — це льотні випробування. У процесі цих тестів ми будемо доводити до ідеалу всі необхідні параметри та налаштування. Наше завдання — передати військовим абсолютно готовий до використання продукт, повністю протестований, з усією необхідною технічною документацією та інструкціями”, — підкреслює Володимир Суран.
Першим підрозділом, який отримає у своє розпорядження новітню “Горгону”, стане 63-тя механізована бригада Збройних сил України.
Володимир Суран підкреслює, що, попри значні обсяги виготовлених дронів, їхня праця залишається лише краплею в морі потреб фронту.
“Уявіть собі, що одна бригада за день може використати до 600 дронів — це весь наш півторарічний обсяг виробництва. Тому на загальнодержавному рівні наша діяльність — це, скоріше, хобі кількох ентузіастів. Але завдяки тому, що по всій країні діє безліч подібних волонтерських організацій, ми разом даємо відчутний результат. І це мотивує нас працювати далі. Потреби військових не зменшуються, запити надходять постійно, і ми докладатимемо всіх зусиль, щоб їх задовольнити”, — наголошує волонтер.
Він зазначає, що інженери “Рою” постійно працюють над удосконаленням своїх розробок, зокрема над переходом на цифрове керування дронами. Такі моделі не лише є багаторазовими, але й непомітні для систем радіоелектронної боротьби, оскільки їхній сигнал є закодованим.
“Такі дрони противник може зафіксувати лише візуально, але зазвичай це вже не має для них жодного значення”, — з усмішкою каже наостанок Володимир Суран.
Раніше Вільне Радіо писало, що розробникам дронів пропонують гранти до 8 мільйонів гривень. Як взяти участь у програмі — читайте за посиланням.