Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо Михайла Приходька з Бахмута. Він ставав на захист рідної землі двічі: вперше підписав контракт із ЗСУ 2015-го, вдруге — на початку повномасштабної війни. Чоловік загинув 2022-го, коли боронив рідне місто.
Про Володимира Приходька розповіли на фейсбук-сторінці проєкту “Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута”.
Михайло Приходько народився та жив у Бахмуті. Спочатку закінчив школу №5, потім — місцеве училище, де здобув фах водія, комбайнера, тракториста. Працював на заводі “Колірмет”.
“Михайло все життя любив техніку, був гарним автослюсарем, у Бахмуті його знали як класного спеціаліста з фарбування автівок”, — згадує батько Михайла Володимир Митрофанович.
Михайло вперше підписав контракт із ЗСУ 2015-го. Тоді потрапив у танкові війська, був командиром танку. Прослуживши півтора року, чоловік повернувся додому у Бахмут.
Однак після початку повномасштабної війни Михайло вдруге став на захист України. На цей раз потрапив до піхоти.
“Я — українець і його виховав українцем: Михайло був завзятим патріотом. Ненавидів тих, хто зраджував власну країну. Ми з ним завжди обговорювали це, він мав чіткі переконання. В нього друг був, який поїхав у Донецьк, ховаючись від мобілізації. Дзвонив звідти, але Михайло сказав — не телефонуй ніколи”, — згадує батько захисника.
Михайло Приходько загинув 4 серпня 2022-го у рідному місті: біля кар’єра трубного заводу міна потрапила в окоп, де був чоловік. Загиблого бійця поховали у Дніпрі.
З війни 41-річного захисника не дочекалися двоє дітей. Посмертно воїна нагородили Орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Світла пам’ять.