“Ми тижнями працювали на складі без опалення, грілися біля буржуйки та продовжували роботу”, — каже голова правозахисної організації “Щит” Марія Шамоніна. Донедавна команда працювала в Покровську, але через наближеність міста до фронту перебралася до Дніпра. Тут активісти планують розширити діяльність: підтримувати переселенців, боротися з гендерно зумовленим насильством і працювати над новими проєктами, зокрема у сфері гуманітарного розмінування.
Про роботу організації до та після релокації Марія Шамоніна розповіла журналістам Вільного радіо.
У 2018 році в Покровську зібралася команда волонтерів, об’єднаних ідеєю захищати права жителів Донеччини. Так з’явилася ГО “Правозахисна організація “Щит”. Спочатку активісти працювали в громадських радах, але вже через рік почали втілювати власні проєкти. Це дало їм змогу не лише впливати на рішення влади, а й залучати фінансування для підтримки місцевих жителів. Команда працювала у Покровській, Добропільській та Мирноградській громадах Донеччини.
Перший проєкт, який команді допомогли втілити міжнародні благодійники, стосувався захисту прав пацієнтів у комунальних лікарнях. Цю ініціативу команда запустила разом із ПРООН.
“Ми встановлювали стенди, щоб люди знали, які ліки можна отримати безкоштовно, куди звертатися по допомогу. Це було важливо, бо багато хто просто не знав своїх прав”, — розповідає голова організації Марія Шамоніна.
Пізніше “Щит” долучився до коаліції “13-25 Донеччина” і взяв на себе активну роль у захисті прав жінок та гендерній рівності.
Після повномасштабного вторгнення команда почала надавати гуманітарну допомогу постраждалим від війни мешканцям Донеччини.
“Організація World Central Kitchen привозила нам продуктові набори фурами. У нас була мережа волонтерів: вони розвантажували, роздавали. Ми тижнями працювали на складі без опалення, грілися біля буржуйки та продовжували роботу”, — розповідає Марія.
Проте лише гуманітарною допомогою команда не обмежилась. У 2023 році разом із Фондом ООН у галузі народонаселення правозахисники провели декілька кампаній проти домашнього насильства у громадах Донеччини.
“Це було дуже цікаво, ми навіть отримали потім подяку від керівника Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, це були дуже успішні проєкти”, — каже Марія.
У 2023 році гуманітарної допомоги потребували вже менше жителів, тому організація зосередилася на проєктах із запобігання гендерно зумовленому та домашньому насильству.
“Волонтерські ініціативи виснажують, вигорання настає швидко, адже це безоплатна робота. У кожного є сім’я. До того ж із часом влада взяла на себе більше відповідальності за гуманітарну підтримку. Але ми залишилися і продовжили працювати”, — зазначає співрозмовниця.
Так, минулого року громадська організація провела у Львові тренінг із фізичного та психологічного самозахисту для жінок за методом WenDo. Це був перший подібний проєкт для львів’янок і переселенок.
Метод WenDo зосереджений на протидії кривдникам без застосування сили. Його розробили жінки для жінок у Канаді. На тренінгах за цією методикою не вчать битися, як у бойових мистецтвах, а допомагають опанувати базові прийоми самозахисту й навички впевненості в собі.
“Окрім ударів і технік звільнення від захвату, жінки розвивають асертивність — вміння чітко відстоювати свої кордони. Важливо, щоб слово було достатнім, аби запобігти фізичному насильству. Ми вчимо, як використовувати голос, дихання і навіть положення тіла, щоб відчувати себе впевненіше та безпечніше”, — пояснює тренерка Тетяна, яка нещодавно доєдналася до організації.
Окрім цього, організація взялася й за проблеми екології.
“Ми реалізовували проєкт із захисту довкілля, зокрема щодо необхідності сортування твердих побутових відходів. Вивчали, як робити компостні ями, що потрібно сортувати. Були підприємці, які закуповували вторинну сировину”, — розповідає Марія Шамоніна.
Окрім гуманітарних ініціатив, “Щит” опікувався залученням мешканців Донеччини до процесів місцевого самоврядування. Організація проводила інформаційні заходи та навчальні програми, які допомагали людям зрозуміти, як вони можуть впливати на владу своїх громад.
“Ми пояснювали мешканцям їхні права, розповідали про механізми участі в місцевому самоврядуванні, бо багато хто не знає, як працюють громадські ради чи бюджет участі. Якщо людина розуміє, що вона може впливати на рішення у своїй громаді, вона стає більш активною”, — пояснює голова організації.
Один із таких проєктів стосувався залучення людей з інвалідністю до життя громади.
“У нас був гурток з написання проєктів для людей з інвалідністю. Участь у ньому давала людям можливість не лише навчитися, а й відчути свою причетність до процесів у громаді”, — додає Марія.
Наприкінці 2024 року команда волонтерів мусила переїхати до Дніпра, де до покровських правозахисників долучилися й місцеві активісти.
“Більшість наших членів уже є переселенцями. Ми будемо розширювати проєкти, спрямовані на підтримку ВПО. Наприклад, зараз ми шукаємо фінансування для нових ініціатив, пов’язаних із реабілітацією та психологічною підтримкою людей, які переживають війну”, — каже голова організації Марія Шамоніна.
Серед пріоритетів команди залишається й допомога жінкам.
“Ми бачимо кілька ключових напрямків, які хочемо розвивати. По-перше, це подальша робота з жінками та дівчатами, особливо в сільських громадах. Ми хочемо масштабувати наші проєкти на Київщину, де вже є домовленості про співпрацю. По-друге, ми працюємо над популяризацією участі жінок у процесах гуманітарного розмінування”, — розповідає голова правозахисної організації.
Гуманітарне розмінування, зазначає співрозмовниця, — один із нових напрямків роботи організації.
“Донеччина залишиться замінованою на десятиліття. Ми вже розпочали роботу над інформуванням населення про мінну небезпеку та плануємо співпрацювати з міжнародними партнерами для залучення жінок у сферу розмінування”, — зазначає співрозмовниця.
Також “Щит” прагне розвивати жіноче лідерство.
“Ми хочемо більше працювати над тим, щоб жінки могли брати участь у процесах ухвалення рішень. Плануємо організовувати навчання, майстер-класи, підтримувати ініціативи, які допоможуть жінкам відчувати свою силу й впливати на життя громади”, — додає Марія.
Знаходити партнерів і гроші на нові проєкти під час відкритої війни стало важче, зізнається голова організації.
“Коли є проєкти і кошти залучаються в громаду, влада зацікавлена у співпраці. Наприклад, Покровська міська рада надавала нам приміщення та інформаційну підтримку. Так само ми підписали меморандуми про співпрацю з громадами Дніпропетровщини”, — розповідає Марія.
На новому місці команда також шукає партнерів для подальшої роботи.
“Ми плануємо співпрацювати з Українським жіночим фондом, працювати з сільськими громадами, популяризувати участь жінок у процесах ухвалення рішень. Важливо, щоб громади бачили спільні проблеми й разом шукали рішення”, — зазначає очільниця правозахисної організації.
Раніше ми розповідали, як фонд “Карітас Краматорськ” підтримує громади Донеччини під час війни. Зараз його працівники видають гуманітарну допомогу та підтримують переселенців, ветеранів, людей з інвалідністю й безробітних.