Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Станіслав Добробатько з Полтавської області. Він був старшим сержантом Національної гвардії України та понад десять років боронив державу.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Про смерть чоловіка повідомив голова Градизької селищної ради Мирослав Носа.
Станіслав Добробатько народився 23 червня 1990 року у селищі Градизьк Кременчуцького району Полтавської області. У 1997–2007 роках навчався у Градизькій гімназії імені Олександра Білаша.
“Був дуже товариським хлопцем, його щирість і прямолінійність завжди притягувала до нього людей. Згадую його невичерпний позитив, гумор та голлівудську посмішку”, — пише Мирослав Носа.
У 2008–2009 роках Станіслав проходив строкову службу в десантних військах. Після демобілізації повернувся додому, створив сім’ю — у 2010 році одружився, разом із дружиною виховував доньку.
У 2015 році попри інвалідність, отриману внаслідок численних поранень, Станіслав знову став до строю та пішов захищати Україну. Він служив командиром взводу зв’язку у складі 16 батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади.
З 2023 року чоловік продовжив службу в лавах Національної гвардії України у званні старшого сержанта на посаді командира міномета.
15 січня 2026 року Станіслав Добробатько загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білицьке Покровського району.
Побратими згадують його як мужнього й безстрашного воїна, який завжди виконував поставлені завдання.
Захисника поховали на кладовищі в рідному Градизьку. З війни його не дочекалися батьки, дружина та донька.
Світла пам’ять полеглому військовому.