Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — 21-річний захисник з Хмельниччини Володимир Орловський. Хлопець став на захист України від початку відкритої війни, не закінчивши навчання у військовому виші. Він боронив Миколаїв, Київщину та Донеччину. Життя захисника обірвалося 2022 року під Бахмутом.
Брат Володимира Олександр зв’язався з нашою редакцією через соцмережі. Вільне радіо розповідає історії тих, чиє життя забрала російсько-українська війна, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Володимир Орловський народився 28 липня 2001 року в селі Калачківцях
Камʼянець-Подільського району на Хмельниччині. З дитинства хотів стати військовим. Закінчив Калачковецьку ЗОШ та Камʼянець-Подільський ліцей з посиленою військовою підготовкою.
Вступив на факультет військової розвідки Одеської Національної Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
Близькі згадують хлопця активним і щирим.
“Він був вірний собі, сімʼї, близьким друзям і коханій дівчині. Поважав старших і оберігав молодших. Він був відданий Україні, любив читати, був активний, доброзичливий та щирий”, — згадує Володимира його брат Олександр.
З початку повномасштабного вторгнення, не завершивши навчання, Володимир став на захист України. Разом з побратимами він захищав Миколаїв.
7 березня 2022 року захисник отримав звання лейтенанта. У травні став до лав 214-го окремого спецбатальйону OPFOR, командував розвідувальним підрозділом. Виконував бойові завдання в Ірпені, Бучі та Фастові.
“Володимир з дитинства хотів стати військовим. Після Київської області його підрозділ мали відправити на Запорізький напрямок, але плани змінилися, і вони вирушили під Бахмут. Тоді це був найважчий фронт і етап служби Володимира. Зустрітися з близькими вдалося дуже коротко. 23 липня він освідчився коханій, 24-го охрестив першого похресника, 25-го вже повернувся на позиції”, — розповідає брат Олександр.
Свій останній день народження, 28 липня 2022-го, Володимир зустрів у боях за Бахмут. Перед черговим бойовим виходом він надіслав рідним відеозвернення.
“Зовсім незабаром ми висуваємось в район виконання завдання. Можливо, це моє крайнє, можливо, навіть і останнє відео. Тому запам’ятайте нас всіх такими гарними і щасливими, якими ми є сьогодні. Все буде Україна!” — сказав тоді Володимир.
Чоловік загинув поблизу Кодеми Бахмутського району. Разом з побратимами він прикривав відхід іншого підрозділу.
Посмертно захисника нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Рідні Володимира створили петицію з проханням надати йому звання Героя України.
Володимира поховали в рідному селі. Йому назавжди залишиться 21 рік.
З війни оборонця не дочекалися батьки, брат та наречена.
Світла пам’ять полеглому захисникові.