Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — 21-річний захисник з Хмельниччини Володимир Орловський. Хлопець став на захист України від початку відкритої війни, не закінчивши навчання у військовому виші. Він боронив Миколаїв, Київщину та Донеччину. Життя захисника обірвалося 2022 року під Бахмутом.
Володимир Орловський народився 28 липня 2001 року в селі Калачківцях
Камʼянець-Подільського району на Хмельниччині. З дитинства хотів стати військовим. Закінчив Калачковецьку ЗОШ та Камʼянець-Подільський ліцей з посиленою військовою підготовкою.
Вступив на факультет військової розвідки Одеської Національної Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
Близькі згадують хлопця активним і щирим.
“Він був вірний собі, сімʼї, близьким друзям і коханій дівчині. Поважав старших і оберігав молодших. Він був відданий Україні, любив читати, був активний, доброзичливий та щирий”, — згадує Володимира його брат Олександр.
З початку повномасштабного вторгнення, не завершивши навчання, Володимир став на захист України. Разом з побратимами він захищав Миколаїв.
7 березня 2022 року захисник отримав звання лейтенанта. У травні став до лав 214-го окремого спецбатальйону OPFOR, командував розвідувальним підрозділом. Виконував бойові завдання в Ірпені, Бучі та Фастові.
“Володимир з дитинства хотів стати військовим. Після Київської області його підрозділ мали відправити на Запорізький напрямок, але плани змінилися, і вони вирушили під Бахмут. Тоді це був найважчий фронт і етап служби Володимира. Зустрітися з близькими вдалося дуже коротко. 23 липня він освідчився коханій, 24-го охрестив першого похресника, 25-го вже повернувся на позиції”, — розповідає брат Олександр.
Свій останній день народження, 28 липня 2022-го, Володимир зустрів у боях за Бахмут. Перед черговим бойовим виходом він надіслав рідним відеозвернення.
“Зовсім незабаром ми висуваємось в район виконання завдання. Можливо, це моє крайнє, можливо, навіть і останнє відео. Тому запам’ятайте нас всіх такими гарними і щасливими, якими ми є сьогодні. Все буде Україна!” — сказав тоді Володимир.
Чоловік загинув поблизу Кодеми Бахмутського району. Разом з побратимами він прикривав відхід іншого підрозділу.
Посмертно захисника нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Рідні Володимира створили петицію з проханням надати йому звання Героя України.
Володимира поховали в рідному селі. Йому назавжди залишиться 21 рік.
З війни оборонця не дочекалися батьки, брат та наречена.
Світла пам’ять полеглому захисникові.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.