Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Юлію Кропотову — жительку Донеччини, яка загинула 16 липня 2025 року внаслідок російського авіаудару по Добропіллю. Їй було 44 роки.
Історію життя жінки опублікували на платформі пам’яті “Меморіал”.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Юлія Кропотова народилася в селі Красний Лиман Покровського району. Жила і працювала в місті Родинське. Працювала на шахті й, за словами рідних, дуже любила свою роботу.
“До і під час повномасштабної війни вона працювала на шахті. Пригадую, коли в 2024 році у нас у Родинському вимкнули світло, мама місяць ходила на роботу та не отримувала зарплатні. Я тоді сварила її, мовляв, навіщо ти даремно витрачаєш сили. А вона сумлінно працювала — бо так сказало керівництво”, — розповідає донька Лілія.
Згодом, вже під час повномасштабної війни, жінка переїхала до Добропілля.
У вільний час Юлія готувала, проводила час із донькою та доглядала за собакою Роном, якого дуже любила.
16 липня 2025 року російські війська вдарили авіабомбою по торговельному центру в Добропіллі. У момент обстрілу Юлія була в магазині разом зі знайомим. Він і зателефонував доньці Юлії та розповів про трагедію.
“Каже, тут “приліт”, і він не знає, де мама… У мене все життя перед очима пролетіло, по тілу — мурахи, холодний піт. Кричу в слухавку, водночас збираюсь їхати на місце трагедії. Бігала до всіх — поліцейських, медиків, запитувала про маму, описувала її, шукала. Молила Бога, щоби її не було під завалами. Але о 20:20 дістали тіло другої загиблої людини — і це була мама”, — розповідає Лілія.
Під час удару поруч із жінкою був її улюблений пес — Юлія встигла прикрити його собою.
“Ми з мамою були одним цілим: я так тішилася, що можу прийти з роботи, обійняти матусю, сказати, як люблю її, піти з нею на прогулянку, поїхати кудись на вихідні… Мами мені дуже бракує”, — говорить Лілія
У Юлії залишилася донька, батьки та сестра.
“Мама була доброю і світлою. Всіх пробачала, хто б якого болю не завдав. Ще не встигли попросити про допомогу, а вона вже тут як тут”, — згадує донька.
Світла пам’ять загиблій.