Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Прилук Дмитро Букрій. Чоловік боронив країну під час повномасштабного вторгнення.
Про Дмитра Букрія Вільному Радіо розповіла його донька Діана. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Дмитро Букрій народився 29 липня 1981 року у Прилуках Чернігівської області. Закінчив Прилуцьку школу № 4. Виховував дітей, працював будівельником у компанії “Автострада”.
“Ремонтував дороги, викладав плитку найкраще серед знайомих. Він був найкращим батьком, чуйним, добрим і відповідальним. У вільний час любив зустрічатися з друзями, щось по дому робити, рибалити”, — говорить Діана.
До початку повномасштабного вторгнення чоловік не мав військового досвіду, бо в нього були проблеми зі здоров’ям.
“У нього були проблеми з одним оком, була катаракта, зробили операцію, вона була неуспішною. Але він мав бажання приєднатися до ЗСУ”, — каже Діана.
До війська Дмитро Букрій долучився навесні 2024 року. Військовий вишкіл проходив у Десні. Служив на посаді стрільця у 9-й окремій бригаді безпілотних систем.
“Побратими розповідали, що він завжди був готовий підтримати, допомогти та підставити плече тим, хто цього потребував. Він мав повагу серед товаришів по службі та залишив по собі світлу пам’ять у серцях усіх, хто його знав”, — розповідає Діана.
Життя чоловіка обірвалося 13 травня 2024 року на бойовому завданні поблизу Невельського Покровського району Донецької області. Про це рідні дізналися через майже два роки. Весь цей час Дмитро вважався зниклим безвісти.
“Ми до останнього сподівались, що він у полоні. Звикли жити з надією що він скоро повернеться. У мене досі в голові це не вкладається, не можу повірити, що його немає”, — каже Діана.
Крім доньки, у Дмитра Букрія залишилися син, сестра, брат та батько. Мати військового пішла з життя напередодні отримання результатів ДНК-експертизи, за якою ідентифікували Дмитра.
Рідні створили петицію з проханням надати Дмитру звання Героя України.
Поховали Дмитра у березні 2026 року у Прилуках.
Дмитру Букрію назавжди залишиться 42 роки.
Світла пам’ять полеглому захисникові.