Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Повномасштабна війна суттєво вплинула на роботу закладів освіти у Краматорську. Через бойові дії, евакуацію та міграцію місто втратило частину учнів і педагогів, а більшість освітніх закладів перейшли на дистанційний формат. Пріоритетом у сфері освіти до 2027 року керівництво громади визначає збереження доступу до навчання в умовах війни.
Про це журналісти Вільного Радіо дізналися з проєкту Стратегії розвитку Краматорської громади до 2027 року.
До повномасштабного вторгнення кількість учнів у школах Краматорська зростала. У 2021–2022 навчальному році у громаді навчалися 18 750 дітей. Після початку війни ситуація різко змінилася: родини виїжджали з міста, частина дітей продовжила навчання в інших регіонах або за кордоном.
У 2024–2025 навчальному році у школах громади залишилося 12 394 учні. Тобто за кілька років система втратила понад шість тисяч дітей. Разом із цим скоротилася і кількість педагогів: з 1150 учителів у 2021 році до 774.
Зараз у Краматорській громаді є 31 школа. Проте фактично працює 24 заклади освіти. Усі вони працюють дистанційно — через безпекову ситуацію.
Дошкільна освіта залишається фактично призупиненою. У громаді є 36 садочків, але через війну вони не працюють очно. Третій рік поспіль діє лише електронна реєстрація дітей, без фактичного зарахування. У 2025 році відновили роботу одного дитсадка, релокованого до Перечина на Закарпатті. Там можуть прийняти 45 дітей.
Однією з ключових проблем освіти в Краматорську залишається безпека. Лише половина шкіл громади має найпростіші укриття, а повноцінні бомбосховища — одиниці. У дитсадках ситуація ще складніша: укриття мають лише близько 14% закладів.
У Стратегії прямо зазначають, що без облаштування укриттів повернення до очного навчання неможливе. Водночас темпи робіт обмежені через нестачу фінансування.
За нинішніх умов Краматорськ робить ставку на дистанційне навчання. Середній показник відвідування онлайн-уроків становить близько 86%, майже половина занять доступна в записі.
У Стратегії окремо наголошують на цифровізації освіти: використанні онлайн-платформ, відеоуроків, цифрових бібліотек і розвитку цифрових навичок як учнів, так і педагогів. Це розглядають як спосіб мінімізувати втрати в якості навчання в умовах війни.
Окремий акцент у документі роблять на підтримці педагогів. Через війну громада втратила значну частину вчительського складу, тому питання збереження кадрів називають стратегічним. Йдеться не лише про підвищення кваліфікації, а й про психологічну підтримку та мотивацію педагогів залишатися в системі.
Для учнів передбачають програми оздоровлення й реабілітації — як в Україні, так і за кордоном. У Стратегії зазначають, що це допомагає зменшити стрес і підтримати ментальне здоров’я дітей.
Загалом у Стратегії розвитку до 2027 року освіту розглядають не як сферу зростання, а як основу виживання громади. Завдання мінімум — зберегти доступ до навчання, втримати педагогів і не втратити людський капітал.
Подальше відновлення повноцінної освітньої мережі напряму пов’язують із безпековою ситуацією та можливістю залучення державної й міжнародної допомоги.
Раніше ми писали, що цьогоріч у перший клас до шкіл Донеччини підуть близько двох тисяч дітей, за п’ять років першачків стало всемеро менше.