Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — 5-річна Олександрина Кириллова з Маріуполя. Дівчинка загинула, коли в будинок вистрілив російський танк. Її мати Валерія дістала поранення, і батько Володимир повіз її до лікарні. Однак додому він не повернувся — загинув того ж дня, потрапивши під обстріл “Граду”.
Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у телеграм, інстаграм чи фейсбук. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Про загибель Олександрини Кириллової розповіли на сайті Find a grave.
Олександрина жила з батьками, бабусею та дідусем у Кальміуському районі Маріуполя. 5-річну Сашу згадують як життєрадісну, допитливу дівчинку, яка любила танцювати і їздити до садочка в автомобілі.
“Пам’ятаю, як вона розповідала, що восени піде до школи й уже обрала собі рожевий рюкзак, звичайно ж. Вона була дуже ніжною — обіймала, притискалась, цілувала. Усіх називала ласкаво: Анюта, Кірюша, бабуся, дідусь”, — згадує тітка загиблої дівчинки Анна Дьоміна.
Родичі пропонували родині Саші допомогу з виїздом, але родина вирішила залишитися. Напередодні трагедії, 31 березня, у їхньому районі було дуже гучно — вибухи не вщухали. Саша з мамою Валерією не могли перебувати в підвалі — пил викликав у дівчинки проблеми з диханням. Тож родина залишалась у квартирі, сподіваючись, що у разі небезпеки встигнуть добігти до укриття.
Та наступного дня російський танк поцілив прямо в кімнату Саші, й один з уламків влучив їй у сонну артерію. Дівчинка загинула, а її мама Валерія дістала поранення.
49-річний Володимир Кириллов повіз поранену дружину до лікарні, але дорогою назад потрапив під обстріл “Градами” й дістав смертельного поранення.
Сусіди родини згадували, що після удару танку по будинку чули крик, схожий на звірячий рев. Вони побачили бабусю і дідуся, які тримали мертву онуку на руках.
Сашу поховали у дворі біля дому, а згодом перепоховали на цвинтарі в селищі Мирне.
У Саші Кириллової залишилися мама, бабуся, дідусь, дядько і тітка.
Світла пам’ять.