Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо 36-річну Наталію Кулацьку з Донеччини, яка після переїзду до Луцька працювала в університеті, здобула диплом психолога, а згодом долучилася до війська.
Про Наталію Кулацьку розповіли в Луцькій міській раді та виданні “Вчасно”.
Наталія Кулацька народилася 24 березня 1990 року в селі Мемрик Покровського району Донецької області. Там минули її дитинство та шкільні роки. Після закінчення школи дівчина вступила до Донецького національного технічного університету.
Наталія зустріла кохання, вийшла заміж і переїхала з чоловіком до Мирнограда. У подружжя народилася донька Кіра. Після декретної відпустки жінка вийшла на роботу до філії Донецького національного технічного університету в Покровську.
У квітні 2022 року, після початку повномасштабної війни, навчальний заклад переїхав до Луцька. Наталія разом із донькою також перебралася туди й продовжила працювати лаборанткою кафедри. У 2024 році університет релокували до Дрогобича, однак жінка вирішила залишитися в Луцьку. Вона влаштувалася до Луцького національного технічного університету, де стала діловодом факультету комп’ютерних та інформаційних технологій.
Навчання завжди було важливою частиною життя Наталії. Вона цікавилася новим і прагнула здобувати знання, тому навіть після переїзду продовжила освіту. У грудні 2025 року жінка захистила диплом практикуючого психолога.
Колега Наталії Галина Лисенко знала її ще з Покровська, а в Луцьку вони разом працювали в приймальній комісії ЛНТУ.
“Вона легко знаходила спільну мову зі студентами, вступниками та їхніми батьками. Навіть коли всі інші були вже втомлені, то вона знаходила в собі сили й гумор спілкуватися. Вона була захоплена вихованням доньки. Це була її найбільша радість”, — розповіла вона виданню “Вчасно”.
Мама Наталії Людмила Йосипівна згадує доньку як самостійну та цілеспрямовану людину.
“Їй легко давалося навчання, своїми силами і знаннями вступила до двох вишів. Мала вольовий і сильний характер”, — розповідає жінка.
У 2019 році помер чоловік Наталії. Після його смерті жінка сама виховувала доньку Кіру.
Наприкінці 2025 року Наталія звільнилася з університету, а в січні 2026 року долучилася до війська.
“Її рішення було абсолютно несподіваним і для всіх колег із ЛНТУ, і з ДонНТУ. Вона про це нікому не говорила”, — додала колега Галина Лисенко.
За її словами, Наталія швидко опанувала нові обовʼязки, і приблизно через пів року служби їй запропонували офіцерську посаду.
26 серпня 2026 року захисниця загинула під час виконання обовʼязків військової служби в населеному пункті Лозова на Харківщині.
У Наталії залишилися мама Людмила Йосипівна, тато Володимир Ілліч та донька Кіра.
Світла пам’ять.