До відкритого вторгнення РФ Тетяна Кваша розвивала власний бізнес у Соледарі. Росія змогла знищити її дім, але не любов до рідного міста. Разом із родиною жінка евакуювалась в столицю та започаткувала благодійний фонд “Соляна Фортеця”, аби підтримувати інших переселенців.
Про своє життя до 24 лютого, кому допомагають зараз і що в планах, волонтерка поділилась з Вільним радіо.
30-річна Тетяна Кваша будувала своє життя в Соледарі. Жінка працювала майстром манікюру у власному салоні краси. Роботу вдавалось поєднувати з сімейними клопотами — має чоловіка і трирічного сина. Та вторгнення російської армії змінило все, каже переселенка.
“Моя мама має онкологію і все життя повинна приймати ліки. Коли почалась війна, одного препарату ніде не було, я почала шукати. Змогла знайти мамі, потім її знайомій. Зрозуміла, що є ще люди з такою ж проблемою. Тоді вірішила шукати та писати різним фондам. Соледарцям допомагала і я, і мої рідні. І не лише ліками, а й продуктами, предметами гігієни, ще і кормом для тварин – з цим було важко. На той час у нашому місті було дуже багато переселенців, була гуманітарна катастрофа. Так і почала волонтерити”, — згадує Тетяна.
Згодом жінка та її родина евакуювалися в Київ. Там продовжили підтримувати соледарців, яким теж довелось покинути місто.
Облаштувавшись на новому місці, Тетяна, її чоловік та інші родичі відправляли гуманітарну допомогу переселенцям із Соледарської громади. Аби дізнатись, хто виїхав і чого потребує, контактували з місцевими депутатами. Минулого місяця родина створила благодійний фонд, розповідає волонтерка.
“Ми працюємо вже рік як волонтери, але в березні зареєстрували фонд. Є проєкти, що цього вимагають. Остання наша допомога — це аптечки для відділу поліції Бахмута. Розуміємо, що допомога потрібна багатьом, але зараз збираємо списки дітей вразливих категорій”, — розповідає Тетяна Кваша.
Фонд підтримує дітей з інвалідністю, сиріт і позбавлених батьківського піклування. Гуманітарну допомогу, зокрема продукти та засоби гігієни, направляють і в дитячі будинки сімейного типу.
Засновниця благодійного фонду Тетяна Кваша пояснює, що назву вирішили присвятити не лише рідному Соледару і його шахтарям, а й згадати “фортецю” Донеччини — Бахмут.
“У назві згадуємо наші соляні шахти та працівників. Можна сказати, що саме на них трималось наше місто, бо “Артемсіль” було масштабним підприємством, де працювало багато жителів. І ці шахти дають нам віру в те, що ми повернемося додому. А частинка назви “фортеця” підтримує Бахмут. Ці два міста дуже тісно пов’язані, бо знаходимось поряд. Соледар довго стримував ворога, як справжня фортеця, тепер це робить Бахмут”, — пояснює Тетяна.
Крім гуманітарної допомоги, команда фонду займається й соціальними проєктами.
Найближчим часом благодійний фонд організовуватиме творчий конкурс. На ньому планують зібрати разом батьків і дітей із Соледарської громади.
“Ми будемо реалізовувати проєкт, який буде відбуватися в межах програми ZMINA_2_ “Субгранти для культурних проєктів” фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки ЄС. Це онлайн-конкурс для дітей Соледарської громади. Діти будуть малювати спогади зі свого міста, і в нас ще буде мультяшний герой Salti-талісман Соледару. До цього проєкту будуть залучатися історики, краєзнавці нашого міста. Ціль — згуртувати наших мешканців. Перш за все дітей, бо вони вже давно не бачать один одного, однокласники, друзі по подвір’ю. Хочемо згуртувати і показати, що до долі соледарців не байдужі та про місто ніхто не забув. Таким чином трохи побувати вдома спогадами наших дітей. Звісно, для дітей будуть подарунки”, — ділиться переселенка.
Попри життя вдалині від свого дому, подумки Тетяна завжди з Соледаром. Жінка вірить у повернення, хоч російська армія вже знищила її дім.
“Першою фотографією зруйнованого міста, яку побачила, це був будинок моєї бабусі та дідуся. Він, до речі, дитина Другої світової війни. І от зараз їхній будинок зруйнувала війна. Бачила і свій дім. Не вірила, що це все відбувається з моїм маленьким містечком. Але все відбудується і ми віримо, що зможемо повернутись”, — каже Тетяна Кваша.
Сил жінці додає її робота. У планах — розширити спектр допомоги.
“Це не тільки дітям, а й всім людям, які потребують допомоги. І це не тільки соледарці. Звісно, постраждалих багато, але все ж таки хотіли охопити зараз людей похилого віку, самотніх людей, також ветеранів, родини військових. У думках і інші проєкти — створювати молодіжні хаби, які б надавали неформальну освіту. Тобто, якщо людина хоче отримати якусь професію, але немає змоги її оплатити. Хочемо працювати над цим, щоб людина проходила курси. Залучати європейські гранти на реалізацію цих проєктів. Війна завершиться, ми переможемо і маємо думати про майбутнє”, — зазначає одна із засновниць фонду Тетяна.
Якщо ви потребуєте допомоги, яку надає “Соляна Фортеця”, звертайтесь на сторінку благодійного фонду у Facebook. Аби команда фонду зв’язалась з вами самостійно, можете заповнити спеціальну заявку.
Раніше ми розповідали про волонтера з Донеччини, який допомагає війську, перебравшись на захід України.