Жителька Селидового передавала ФСБ координати українських військових на Донеччині. Її визнали винною у держзраді

Суд визнав винною у державній зраді 38-річну мешканку Селидового, яка в умовах воєнного стану передавала співробітнику ФСБ Росії координати особового складу та техніки Сил оборони України на Донеччині. Жінка надсилала росіянину дані про позиції, блокпости та лінії оборони українських військових, зокрема біля Селидового, Покровська, Сонцівки та інших населених пунктів.

Про це йдеться у вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.

За даними слідства, на початку серпня 2024 року жителька Селидового налагодила листування зі співробітником російської ФСБ. На співпрацю з окупантами вона пішла з особистих та ідеологічних мотивів.

Спершу фігурантка познайомилася у телеграмі з донеччанином під ніком “Чорний”, який представився колишнім бойовиком так званої “ДНР”. Він попросив її “допомагати” — надсилати інформацію про українських військових. Далі чоловік передав її контакт кадровому співробітнику ФСБ.

Надалі жінка вже напряму спілкувалася з російським спецслужбовцем. Вона надсилала йому текстові повідомлення, скриншоти карт із власними позначками та точні географічні координати.

У вироку описані кілька епізодів, які тягнулися протягом серпня–вересня 2024 року.

Так, 7 серпня 2024 року жінка була в Селидовому і передала співробітнику ФСБ дані про розташування військових і техніки Сил оборони України в лісосмугах біля озера поблизу Сонцівки (колишнє Красне) на Донеччині. Того ж дня вона передала дані про дислокацію захисників на околиці ще одного населеного пункту та в сосновому бору поблизу нього — з точними координатами.

 

20 серпня, вже під час поїздки маршрутом Селидове–Покровськ–Дніпро, вона описувала й позначала на карті:

• будівлю біля Михайлівки Донецької області, яку місцеві називають “гробницею” — там, за словами фігурантки, базувалися українські військові та артилерія,
• житлові будинки у селищі Зоря, де, як вона стверджувала, проживав особовий склад ЗСУ,
• станцію техобслуговування та заправку в Покровську, де ремонтували та заправляли військовий транспорт,
• лінію оборони, окопи, позиції та лісосмуги вздовж трас, а також блокпости.

Вона прямо писала співрозмовнику, що по цих місцях “треба бити” й що їй “байдуже, хто з цивільних постраждає, головне — щоб вони здохли”.

27 серпня 2024 року обвинувачена, вже перебуваючи у Дніпрі, передала координати українських позицій біля будівлі Селидівської міської ради та повідомила про розміщення там артилерії.

У вересні 2024 року жінка переїхала до Світловодська на Кіровоградщину, але співпраці з російськими спецслужбами не припинила. Звідти вона надсилала координати:

• розміщення українських військових у Новопавлівці та інших селах Донеччини,
• облаштованої лінії оборони та блокпосту вздовж траси,
• дислокації особового складу й техніки Сил оборони в житлових будинках у Сонцівці (Красному) та в самому Селидовому.

Усі “цілі” вона для зручності позначала на карті.

Про жінку невідомі повідомили Службу безпеки України. Коли власниця орендованої квартири у Світловодську сказала обвинуваченій, що її шукає поліція, жінка видалила з телефона месенджер і листування з куратором, а сам смартфон сховала під шафою. Уже за пів години її затримали співробітники СБУ.

Суд розцінив ці дії як підтвердження того, що жінка усвідомлювала протиправність своїх вчинків.

У суді фігурантка повністю визнала свою вину та заявила, що “усвідомлює, що зробила”.

Вона розповіла, що родом із села Володине на Донеччині, довго жила у Макіївці, а після початку війни в 2014 році переїхала до Селидового. У 2023 році разом із сином вона їздила до матері на окуповану територію, де отримала паспорти “ДНР” та РФ, але в суді заявила, що “вважає себе громадянкою України”.

Обвинувачена стверджувала, що:

• спочатку нібито “не розуміла”, що її співрозмовник у телеграм — співробітник ФСБ,
• частину координат брала не з особистих спостережень, а робила позначки на мапі, спираючись на чужі слова або власні припущення,
• погодилася допомагати в обмін на “інформацію про своє житло в Селидовому”.

Обвинувачена розкаялася та попросила “суворо не карати”.

Після дослідження всіх обставин справи суд визнав її винною в державній зраді та відправив за ґрати на 15 років. Крім того, в жінки конфіскують усе майно.

Фігурантка має 30 днів на оскарження вироку з моменту його оголошення, тобто з 7 листопада.

Раніше ми писали, що у Лимані затримали місцеву продавчиню, яку підозрюють у наведенні російських обстрілів.