Вирушаючи на фронт, українці не мають гарантій, що повернуться звідти живими. Тож військові почали звертатися до клінік, аби законсервувати сперму чи яйцеклітини й дати нове життя навіть в разі загибелі. Розповідаємо, що таке кріоконсервація генетичного матеріалу, скільки вона коштує та для кого дорожча і складніша.
Мешканка Слов’янська Наталія Киркач-Антоненко разом з чоловіком Віталієм хотіли мати велику родину. Пара планувала вагітність: перевіряла здоров’я, здавала аналізи, вакцинувалася. Обговорювали й зберігання генетичного матеріалу.
На початку відкритої війни Віталій пішов на фронт.Чоловіка не стало 9 листопада 2022 року — він загинув, обороняючи Луганщину. Зберегти сперму в кріобанку вдалося за 10 днів до його загибелі.
“Коли почалась [відкрита] війна, Віталій спробував звернутися до клініки у Слов’янську, але установа вже евакуювалась і була зачинена. Тому ми стали чекати, коли йому нададуть відпустку, і ми зможемо пройти цю процедуру. Ми зберегли генетичний матеріал у київській клініці, як тільки Віталію надали першу відпустку”, — розповідає Наталія.
Вона встигла завагітніти за життя чоловіка і 19 травня 2023 року народила доньку Віталіну. Втім, жінка не виключає, що народжуватиме від коханого ще. Тепер — зі збереженого матеріалу.
“Я завагітніла в серпні, коли приїхала до рідного для нас Слов’янська, і в нас вийшло декілька разів зустрітись. Місто тоді дуже сильно обстрілювали”, — згадує жінка.
Для довідки:Кріоконсервація — це збереження сперми чи яйцеклітин шляхом заморожування за дуже низьких температур. Таким чином біоматеріал можна зберігати протягом багатьох років.
Після здачі сперми подружжя оформило документи у нотаріуса, аби дружина змогла надалі скористатися генетичним матеріалом чоловіка.
“Я не можу радити кріоконсервацією всім парам, але якщо жінка передусім цього дуже хоче, треба обов’язково на це піти. Під час мирного життя більшості пар не доводиться про таке думати, але війна спонукає нас рятувати наші спільні мрії. Це можливість віддячити нашим мужнім захисникам, виховавши їхніх діточок”, — каже Наталія.
Після загибелі чоловіка Наталія наважилась поділитися їхнім досвідом заморозки статевих клітин у соцмережі. Розповідає, що крім схвальних відгуків отримала й критику.
Я розповіла свою історію, щоб звернутися до таких самих родин як ми, які мріють про дітей навіть попри війну, до жінок, яким дуже важливо народити дитинку від свого коханого героя. Критика була, але від людей, які не можуть зрозуміти, що відчуває дружина, коли місяцями живе у страху втрати. Я вже втрачала вагітність, і мені було дуже важко. Коли стається найстрашніше, жінка втрачає все: і коханого чоловіка, і мрію народити, любити й виховати його дітей.
Після загибелі Віталія жінка розповіла родичам, що завдяки кріоконсервації зможе народити від нього ще. Каже, що це стало для них справжньою розрадою.
Та на донорство сперми готові не всі. Наприклад, 26-річний Максим, який зараз на фронті, розповідає, що не хотів би, аби дружина народжувала від нього в разі його загибелі.
“У нас немає дітей. Але я би такого робити не став. Якщо це було б потрібно за медичними показаннями, коли не виходить завагітніти природньо, — це інша справа. Але щоб дружина взяла сперму в разі моєї смерті і завагітніла — ні. Жити з втратою тяжко. Але тяжко людині може бути рік, два, три, п’ять, десять. Але з часом вона знайде собі іншу людину”, — вважає Максим.
Ще одним аргументом проти кріозбереження статевих клітин військових та “самостійного” народження дитини чоловік називає складну безпекову й економічну ситуацію в країні.
“Постійні відключення світла, обстріли, роботи немає. Небагато людей потягнуть себе та ще й малу дитину. Навіть якщо жінка захоче знайти іншого чоловіка, то чоловіків часто відлякує, якщо у дівчини вже є дитина. Так, є такі, яким все одно. Але це все ж не буде твоя дитина, бо там немає взагалі нічого твого кровного. І як би ти не старався її виховати, все одно десь там в глибині тої дитини сидить частка її справжнього батька, яку ти не перевиховаєш ніяк”, — стверджує військовий.
Попри те, що українське суспільство не надто готове звертатись до всіх можливостей репродуктології, деякі пацієнти наважуються на це не лише за медичними показаннями, розповідає лікар-репродуктолог Петро Патій. Таких, за його словами, приблизно 10%.
У нас в принципі культура сприйняття репродуктології тільки починає рухатись у бік адекватності, на мій погляд. Тому багатьом такі речі ще здаються зовсім дикими. Але зараз зростає кількість прогресивних дівчат, які про це запитують і розглядають це як варіант для себе. Можливо, поштовхом стали й військові події, важко сказати. Зараз такі пацієнти є, але в основному йдеться про кріозбереження сперматозоїдів. Жінки-військові до мене поки з такими запитами не звертались.
Через недосконалу юридичну базу чоловікам можуть не дозволити використовувати яйцеклітини дружини після її загибелі, каже репродуктолог. Скористатися спермою жінкам простіше, але усі умови мають бути прописані одразу при здачі матеріалу. Ще одна важлива умова — партнери мають бути одружені.
“У нас сурогатне материнство юридично не прописане так, як у тих країнах, де це роблять багато і давно. І є певні юридичні колізії та складнощі. У більшості випадків для того, щоб чоловік міг скористатися яйцеклітинами дружини, це має бути відповідним чином оформлено одразу на етапі заморозки яйцеклітин. Оформлюється інформована згода, вона завіряється. Якщо цього зроблено не було, так не вийде. З чоловіками простіше, але все значною мірою залежить від політики самої клініки”, — пояснює Петро Патій.
Він зазначає: жінкам є сенс зберігати яйцеклітини на випадок отримання травм чи захворювань, які впливають на репродуктивне здоров’я. Також цей метод обирають ті, хто хоче відкласти народження дитини на більш пізній вік.
“Наприклад, коли жінка планує вагітність ближче до 40, хоче будувати кар’єру і розуміє, що на той момент вже може бути й кількість яйцеклітин нижчою, і якість їх однозначно буде нижчою. Є сенс зберегти яйцеклітини, умовно кажучи, у 28-30 років. Для того, щоб з цими яйцеклітинами планувати вагітність пізніше, якщо це не вдасться у природньому циклі, або одразу йти на ЕКЗ”, — каже лікар.
Важливий момент: зберігати ембріони, тобто вже запліднені яйцеклітини, набагато перспективніше, ніж самі яйцеклітини. Це зробить процедуру дорожчою, але підвищить її ефективність, бо ембріони краще розморожуються.
Відсоток успішного розморожування:
У порівнянні з забором та збереженням яйцеклітин, кріоконсервація сперми — простіша і швидша процедура, яка вимагає набагато менше обстежень. Протипоказів до здачі сперми фактично немає. А її якість спеціалісти перевіряють вже після того, як отримують матеріал.
“Так, там є необхідний мінімум обстежень, але за великого бажання всі аналізи можна зробити за один день. І для умовно здорового чоловіка це буде допуск. Теоретично можна здати сперму одразу без обстежень. Але якщо потім в спермі виявлять, наприклад, інфекції, що передаються статевим шляхом, чи інші негаразди, то потім доведеться ще раз здати сперму, а цю не будуть заморожувати”, — розповідає лікар.
Також перед заморозкою сім’я перевіряють на хвороби, які стосуються репродукції. Це доволі швидка й нескладна процедура, яка не потребує довгих підготовок.
Для жінок важливий етап попереднього обстеження до забору яйцеклітин.
Кріоконсервація яйцеклітин:
“Якщо ми беремо умовно здорову жінку, то це можна зробити за один менструальний цикл, бо деякі дослідження прив’язані до фази циклу. В ідеальних умовах за один менструальний цикл проходять обстеження й аналізи, і на наступний цикл — вже стимуляція. Сам процес стимуляції суперовуляції і власне пункція за короткими протоколами займає тижні два. Тобто умовно від 10 до 17 днів”, — каже репродуктолог.
Весь цей час жінка майже щодня має ходити на огляди до лікарів. Якщо пропустити хоча б одну зустріч, можна втратити весь результат.
“Нам потрібно чітко відслідковувати, наскільки зрілий цей фолікул, щоб не пропустити той момент, коли потрібно планувати пункцію. Треба розуміти, що нам потрібно бачитись і вводити препарати саме тоді, коли потрібно, а не тоді, коли виходить. Тут все чітко прив’язано до часу для того, щоб це було максимально результативно”, — пояснює лікар.
Зібрати яйцеклітини можна й без процедури стимуляції яєчників, але тоді пункції доведеться робити протягом кількох менструальних циклів, і процес розтягнеться на пів року.
Серед протипоказів до здачі яйцеклітин — деякі гострі і хронічні захворювання.
“Якщо ми говоримо про кріозберігання власного матеріалу з метою використання його для себе потім, то тут протипокази стосуються лише стану здоров’я, який не дозволяє планувати протокол стимуляції. Але навіть у цьому випадку ми можемо цей момент обійти, коли ми збираємо яйцеклітини, які виростають самостійно. Навіть у цьому випадку буде невеликий відсоток пацієнток, у яких є протипокази до пункції, наприклад, проблеми зі системою згортання крові”, — каже Петро Патій.
Знизити ефективність процедур можуть деякі хвороби. Саме тому до забору яйцеклітин так важливо пройти обстеження.
Заморозка сперми та збереження її терміном на рік в українських репродукційних клініках у середньому коштує 5-7 тисяч гривень. Деякі клініки зараз пропонують безкоштовне збереження генетичного матеріалу військових.
А ось жінки мають заплатити за процедуру майже вдесятеро більше.
“Вартість саме збереження сперми та яйцеклітин приблизно однакова. Для жінок процедура набагато дорожча через підготовку до забору клітин. Стимуляція яєчників, пункція і запліднення цих яйцеклітин (якщо заморожують ембріони) — це приблизно 80% від загальної вартості протоколу ЕКЗ. Це десятки тисяч. Значна частина вартості — це препарати для стимуляції. Можна обійтися без цього, але це займе дуже тривалий час. І може вийти приблизно на ту ж суму: 6-7 пункцій, 6-7 наркозів тощо”, — каже лікар.
Закріпити безкоштовну кріоконсервацію для ЗСУ вирішили у Верховній раді. Депутати проголосували за основу за законопроєкт №8011 “Проєкт Закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство”.
Згідно законопроєкту, можливість безкоштовно зберігати свій генетичний матеріал отримають військовослужбовці, а також полійцейські, які виконують службові завдання в районах воєнних дій.
Уточнюється, що скористатись біоматеріалом для запліднення і народження дитини можна буде лише у разі отримання військовим(-ою) чи правоохоронцем травм, які впливають на репродуктивну функцію. Використовувати заморожені за цими гарантіями сперму чи яйцеклітини не можна буде у разі загибелі донора.
Фінансувати збереження генетичного матеріалу захисників і захисниць планують з бюджету: перерозподілятимуть кошти державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, які держава економить на час масового виїзду українців. Зокрема, на це планують спрямувати кошти, передбачені для “проведення першого курсу лікування безплідності у жінок методами допоміжних репродуктивних технологій за абсолютними показаннями”.