Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища одіозних особистостей, однією з яких є диверсантка Зоя Космодем’янська, можна досі зустріти у Лимані, Добропіллі, Дружківці, Слов’янську, Селидовому та Новогродівці. Розбираємось, ким вона була і чому на честь неї не варто було б нічого називати в Україні.
Зоя Космодем’янська народилася 1923 року на території сучасної Тамбовської області Росії.
Її сім’ю заслали до Сибіру за позицію батька. Він критикував примусову колективізацію. Згодом родина змогла повернутися до Москви, а Зоя пішла до школи, де її призначили комсомольським групоргом класу.
Після закінчення школи Космодем’янська пішла доброволицею в диверсійну школу, там стала бійцем “партизанської частини 9903 штабу Західного фронту“.
Як каже історик Володимир Якимчук, в ті роки Йосип Сталін вирішив використовувати тактику “випаленої землі” в боях проти армії Третього рейху
“Можливості розташовуватися в селах і містах, вигнати німецьких загарбників з усіх населених пунктів на холод у полі, викурити їх з усіх приміщень і теплих притулків і змусити мерзнути просто неба“, — так описує дослідник пояснення тих руйнувань.
Тож солдати й диверсанти, серед яких була Зоя, знищували вщент усі населені пункти в тилу німецьких військ на відстані 40-60 км у глибину від переднього краю, і на 20-30 км праворуч та ліворуч від доріг. Хоча десятки воєнних фахівців вважають, що така тактика була помилковою.
“В уставах, інструкціях до дії різних армій світу, а на сучасному етапі й органів правопорядку, чітко вказано, що простий рядовий має право не виконувати злочинний наказ командира чи вищого керівництва. Чи розуміла Зоя Космодем’янська, що буде виконувати злочинний наказ? Переконаний, що розуміла“, — пояснює Володимир.
Увечері 28 листопада 1941 року під час спроби підпалити сарай одного з призначених німцями стражників Космодем’янську помітили. Німці її затримали, а вже наступного ранку повісили. На ній була табличка з написом російською та німецькою мовами: “Підпалювач будинків”.
Радянська диверсантка до останнього кричала людям, щоб вони боролися з нацистами та закликала самих німців здаватися в полон. Її тіло було закріплено на шибениці ще приблизно місяця, над ним неодноразово знущалися солдати Вермахту.
Інститут історії України вважає, що Космодем’янська не пов’язана з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури.
Але вулиці та провулки її імені є у Лимані, Добропіллі, Дружківці, Слов’янську, Селидовому, Сіверську, Новогродівці. Провулок імені Зої Космодем’янської залишився й у Бахмуті. Такі дані є в реєстрі “Національні інформаційні системи” та Державному реєстрі виборців.
Зазначимо, під час перейменування топонімів місцева влада має вносити зміни до них, аби процес зміни назв вулиць та провулків вважався завершеним. Однак деякі громади не дотримуються такої процедури й через це на місцевому рівні вулиці значаться перейменованованими, а на загальноукраїнському залишаються і досі старими.
Пам’ятник Зої Космодем’янській досі є у Києві, його неодноразово обливали фарбою, місцеву владу закликали демонтувати скульптуру, але наразі цим не займаються.
Вже після повномасштабної війни пам’ятники радянській диверсантці встигли демонтувати у Чернігові, на Закарпатті, а нещодавно його вирішили знести на Одещині.
Наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський підписав зміни в Законі “Про географічні назви”. Тож тепер згадок про радянських та російських діячів серед топонімів має бути менше. На це у місцевої влади є час до вересня 2023 року.
Зоя Космодем’янська — не єдина одіозна особистість, на честь якої досі є географічні назви на сході. Раніше ми розбирали також біографії Миколи Ватутіна та Максима Горького.
Раніше ми розповідали про понад півтисячі топонімів-тезок у Донецькій області. Як не загубитися на Донеччині – у матеріалі “Вільного радіо”.