У Соледарі під час боїв за місто між ЗСУ та російськими окупантами зруйнований будинок, де знаходився офіс фонду ІЗОЛЯЦІЯ. А от яскраво-жовтий янгол з дерев’яних рейок біля офісу ймовірно вцілів. Ми поговорили з представником фонду про підсумки соледарського періоду та втрату вже другого офісу з 2014-го через прихід “руського миру”. А також культуру, яка поїхала з Соледара і мистецтво, яке нагадує світові про війну в рідному для фонду місті.
Побиті обстрілами будинки без вікон, сірість та сніг. Серед останніх фото з окупованого Соледара з’явилось одна яскрава точка — це золотава скульптура-лавка “Янгол Соледара” з дерев’яних рейок митця Андрія Логова.
Художник-абстракціоніст створив її під час однієї з резиденцій фонду ІЗОЛЯЦІЯ у Соледарі у вересні 2021 року. За нею — офіс фонду ІЗОЛЯЦІЯ, якого більше немає. Він був не лише культурним осередком, певний час тут був гуманітарний штаб для переселенців з Луганщини та місцевих.
“Ми чули від місцевих про те, що будівля зруйнована. Нам переслали з російських пропагандистських Telegram-каналів фото — це перше візуальне підтвердження. Схоже, що це відбулося вже деякий час тому, можливо восени чи на початку зими — точної дати немає”, — каже директор з розвитку фонду ІЗОЛЯЦІЯ Михайло Глубокий.
Фонд зміг вивезти обладнання з міста, тож з майна нічого не втратили, каже Михайло Глубокий.
За роки “заземлення” у Соледарі арт-резиденти фонду ІЗОЛЯЦІЯ показали містечко таким, яким його раніше ніхто не знав.
“За ці роки ми зрозуміли, що це просто клондайк. Це таке місце, де існує дуже багато важливих тем для досліджень та тем, з якими працювали художники. Це і соляні шахти, і історія солевидобутку, і шикарний степ, який навколо. І в першу чергу це історії люди, які там живуть. Це все створює унікальний коктейль історій, на базі яких ми вже створили багато цікавих проєктів та художніх робіт. Я впевнений, що будемо робити більше”, — каже Михайло Глубокий.
У фонді ІЗОЛЯЦІЯ вірять у відбудову українського Соледара.
“Я впевнений, що у Соледара й Соледарської громади все ще попереду. Ми все будемо відбудовувати, відновлювати з часом. Головне — зберегти людей, все інше ми знайдемо й зробимо”, — каже Михайло Глубокий.
Порівняно з втратою міста Соледар загалом над втратою свого порожнього соледарського офісу у фонді не горюють.
“На тлі всього, що відбувається в країні, сама будівля й офіс не мають такого особливого для нас значення. Втрата Соледара, все, що відбувалось у Соледарі з людьми, яких ми знали, з якими ми працювали останні роки, — це звісно дуже важко”, — каже Михайло Глубокий.
З іншого боку, це вже вдруге “руський мир” відбирає в ІЗОЛЯЦІЇ місце розвитку та творчості.
“Це більш символічна для нас історія, яка нас відсилає до подій у Донецьку. Звісно, це символ того, що з нами вдруге відбулося. І це символ того, що відбувається з приходом “руського миру”. Перетворення нашого культурного центру у Донецьку на нелегальну в’язницю й знищення просто усіх культурних ініціатив, які відбулися на Донбасі після 2014 року”, — каже представник фонду.
Для довідки:До 2014 року фонд ІЗОЛЯЦІЯ жив та творив на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку. Майданчик був відомий своїми творчими експериментами, виставками, дискусіями, арт-резиденціями тощо. Після окупації Донецька російські загарбники та їхні місцеві найманці перетворили територію фонду на катівню та місце неволі. Влітку 2020-го фонд оголосив про повернення на Донеччину, місцем “заземлення” обрали Соледар.
Увесь 2021-й фонд проводив у Соледарі арт-резиденції: митці звідусіль приїздили до містечка, вивчали його та творили, натхненні громадою. Так з’являлися скульптури та інсталяції, аудіопроєкти, документальний фільм, проєкт з вивчення степу навколо та його рослинності, ландшафту та архітектури тощо
Гроші від ЄС, які фонд мав би витратити цього року в Соледарі на відбудову палацу культури й створення там всеукраїнського культурного центру комунікацій, ІЗОЛЯЦІЯ перенаправила на гуманітарну підтримку.
“Ці гроші (близько мільйона євро) ми зберегли й усі направляємо на підтримку громад. У нас є команда з 3-4 людей, яка працює з громадами, що приймають переселенців. Торік ми змогли підтримати створення приблизно 1% усіх прихистків в Україні. Облаштували 26 прихистків на майже 9,5 тисяч людей”, — каже Михайло Глубокий.
ІЗОЛЯЦІЯ намагається підтримати й працівників культури.
“Ми робили 2 хвилі програми підтримки робітників культури: змогли підтримати двічі дві великих групи людей. Торік змогли підтримати культурні організації на 14% від усього бюджету Українського культурного фонду (або 160 тис євро до 40 млн грн УКФ)”, — зазначає представник ІЗОЛЯЦІЇ.
Зокрема, фонд ІЗОЛЯЦІЯ підтримав митців та культурних діячів 110 індивідуальними грантами та понад 80 грантів виділив культурним організаціям.
Також фонд продовжує висвітлювати для міжнародної аудиторії те, що зараз відбувається у Соледарі.
“Ми є членами багатьох мереж культурних центрів, різних організацій з прав людини. Ми розбираємо кейси Соледара та висвітлюємо події в Україні через призму того, що відбувалось в Соледарі”, — зазначає представник фонду ІЗОЛЯЦІЯ.
Наприклад зараз група дослідників Open Place, разом із фондом працює з людьми, які вимушено покинули місто, та вивчає куди вони виїхали, чому саме туди, де існують кластери поселення та з чим це пов’язано. Цю інформацію планують опрацювати до кінця зими, перекласти англійською та розповсюдити.
“Щоб показати в західних країнах як це відбувається з точки зору пересічних людей”, — пояснює представник фонду.
Ще один напрямок діяльності — це культурна дипломатія: ІЗОЛЯЦІЯ організує виставки та інші культурні заходи за кордоном. Ці заходи допомагають українським митцям інтегруватися у культуру європейських країн та просувають за кордоном тему війни в Україні.
“Пару тижнів тому закрилася велика виставка у Берліні “Українська документальна фотографія”. А до 24 лютого почнеться “Місяць України в Європі”: в понад 10 країнах одночасно відбуватиметься події, пов’язані з війною в Україні та тим, як змінилися Україна та європейські країни за цей рік”, — розповідає представник фонду ІЗОЛЯЦІЯ.
Читайте також: