Платформа культурних ініціатив “Ізоляція”, яка виїхала з Донецька у 2014 після захоплення їхньої території російсько-окупаційною владою, збирається повертатись на Донеччину. Після 6 років творчості у столиці, фонд планує переїхати у Соледар. Чому так вирішили та які мають плани ми розпитали у представників фонду.
Де саме “Ізоляція” оселиться в Соледарі, співробітники фонду ще не знають. Так само, як й дат переїзду та початку роботи — це в тому числі, через епідемічну ситуацію в країні.
“У нас поки що немає остаточної дати, але ми плануємо на кінець червня — липень створити першу експедицію. Поїдуть група художників, документалістів та наш автобус, для того, щоб подивитися на місці що можна робити, які проєкти можна втілювати. Хочемо перевезти нашу лабораторію цифрового виробництва і почати створювати більшість наших проєктів саме в Соледарі: і привозити якихось художників на резиденції, і мати там офіс”, — розповідає Вільному радіо директор з розвитку та комунікації фонду “Ізоляція” Михайло Глубокий.
Відвідувачі арт-резиденції 2010 року біля роботи Володимира Кузнецова “Герб Донецька”. Фото: фонд “Ізоляція”
Тож, поки що фонд підшукує для себе велике офісне приміщення з кухнею: і для адміністративної роботи, і щоб можна було розмістити там художників. Вже близько пів року фонд досліджує та спілкується з різними організаціями, які можуть стати партнерами фонду на новому місці.
Для довідки:“Ізоляція” — це неприбуткова платформа культурних ініціатив, яку заснували у 2010 в Донецьку на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів. Виставки “Ізоляції” відвідували тисячі донеччан і гостей міста з різних країн. Місія фонду — стимулювати системні зміни в українському суспільстві через культурні проєкти з залученням нового покоління українців до креативу та культури. Фонд проводить виставки та арт-резиденції на перетині сучасного мистецтва і громадянського суспільства. У червні 2014 року територію “Ізоляції” захопили озброєні представники самопроголошеної “Донецької Народної Республіки”, після чого фонд перебрався до Києва. А територію “Ізоляції” в Донецьку бойовики перетворили на тюрму “МГБ “ДНР”, в якій роками утримують в неволі та катують військовополонених та цивільних громадян. Серед колишніх бранців “Ізоляції” — донецький журналіст Станіслав Асєєв, якого звільнили під час обміну в грудні 2019
Чому “Ізоляція” повертається на Донбас?
За словами представника фонду, для “Ізоляції” після 6 років у столиці настав час повертатися в рідний регіон.
“Багато людей відірвані від проблем Сходу, вони не знають і їм не цікаво що відбувається. Можливо настав час, коли ми маємо знову більше робити на Сході: весь фокус, весь свій час приділити саме цьому регіону, нашому рідному регіону”, — каже представник фонду.
Також фонд прагне показувати Донбас справжній, а не уявлений.
“Для нас важливо показати Донбас справжнім. Тут в Києві створюється такий віртуальний образ Донбасу, який намагаються показати як єдину якусь силу, що є якесь єдине сприйняття ситуації. Взагалі вся ця історія з виборами, і з консультативною радою, яка нам дуже не подобається. Тому ми хочемо показати який Донбас є насправді: що там є одні люди, інші люди, що є велика спадщина”, — розповідає представник фонду.
Чому саме в Соледар?
Обрали Соледар через те, що фонд вже працював в Соледарі в минулому. Також спрацювали особисті контакти, а ще — ніша культурного простору тут вільна.
“Ми колись працювали з Соледаром — у 2011 році великий проєкт там робили. Це проєкт китайського художника Цай Гоцяна, який працював з шахтарями вугільних шахт та соляної шахти. Тому у нас є зв’язки з людьми, з “Артемсіллю”. У нас є і персональні зв’язки в цьому регіоні: минулого року наша засновниця була в Соледарі, і власне всі ці фактори зібрались до купи й вирішили, що це буде цікаве місце для роботи.
В більших містах вже щось є: у Слов’янську, Краматорську є якісь організації, які вже працюють. Вони також будуть нашими партнерами, але нам хочеться знайти таке місце, де ще нікого не було, де ми можемо привнести трохи більше. Ми дивились на Бахмут, звісно, на Слов’янськ і Краматорськ, на Луганську область, але вирішили поки що зупинитись на Соледарі”, — розповідає директор з розвитку.
На запитання які ризики переїзду вбачають у фонді, його представник каже:
“У нас є великий досвід ситуацій, коли “щось пішло не так”. Ми не боїмося, тому що у нас є велика підтримка і всередині країни, і міжнародна. Це довгий процес. І в Донецьку ми досить довго будували свою аудиторію людей, які до нас приходили, брали участь в проєктах, яким було цікаво. Навіть якщо будуть якісь проблеми, ми завжди зможемо їх вирішити” — каже Михайло Глибокий.
Які теми цікаві?
“Ізоляція” планує через свої арт-проєкти досліджувати тему екології Донбасу та вплив бойових дій на неї.
“Наша найбільша тема наступних двох років — це антропоцен, тобто вплив людини на навколишнє середовище. Одна з цікавих тем для дослідження — це саме екологічна ситуація, яка поєднана і з війною. Ми всі знаємо про ситуацію з водою в шахтах, з тим, що на непідконтрольних територіях вона не відкачується. Багато небезпечних підприємств знаходяться дуже близько до лінії (розмежування — ред), і якщо якийсь снаряд потрапить, це буде ще більша екологічна катастрофа, які живуть навколо”, — каже Михайло Глибокий.
Свої “класичні теми” “Ізоляція” також буде продовжувати розвивати — це й життя звичайних людей, й індустріальна спадщина регіону, а ще — погляд в майбутнє краю.
“Окрема цікава історія, яку хочемо досліджувати — це те, що соледарські шахти та багато підприємств створювалися іноземними компаніями. Тому ми дивимось на це з перспективи історії, і не відкидаємо з жодної з епох, яка минула на території Донбасу. І звісно хочемо дивитись в майбутнє — яке може бути майбутнє Донбасу”, — розповідає директор з розвитку фонду.
Катівня в Донецьку
Фонд переймається тим, що на їх території в Донецьку з 2014 року діє катівня бойовиків, яку теж називають “Ізоляція”. Цими днями презентували фільм про тих, кого там утримують. На показ прийшли Станіслав Асєєв та інші колишні полонені донецької катівні. Фонд хоче за допомогою правозахисників та партнерів з посольств країн ЄС у Києві домогтися закриття цієї тюрми в Донецьку.
“Ми спробуємо за допомогою наших західних партнерів натиснути на Російську Федерацію, щоб вона своєю чергою натиснула на своїх підлеглих в “ДНР”, для того щоб “Ізоляцію” (катівню в Донецьку — ред) закрили. Тобто, такий лозунг “Закрийте “Ізоляцію!”. Ми сподіваємось, що через велику увагу до донецької “Ізоляції” та через тиск, який можуть чинити наші іноземні партнери, нам вдасться цю ситуацію змінити”, — каже представник фонду.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
