5 червня людство відзначає Всесвітній день охорони довкілля. Від моменту відкритого вторгнення Росія щодня вбиває не лише цивільних, а й природу: в Україні вже зафіксували 257 випадків екоциду. Ми зібрали найсерйозніші еко-злочини, які вчинила Російська Федерація на Донбасі.
Від початку повномасштабної війни, яку розв’язала Росія, в Державній екологічній інспекції України зафіксували 257 злочинів проти довкілля. З них на Донбас сумарно припадає найбільша їх кількість — 32 на Донеччині та 23 на Луганщині.
31 травня російські військові влучили у цистерну з азотною кислотою хімічного об’єднання “Азот” у Сєвєродонецьку. Над житловими кварталами здійнялася токсична рожева хмара. Оскільки українські військові контролюють лише половину міста, даних про постраждалих внаслідок цього немає.
Окупанти гатять по території “Азоту” не вперше. Таке було й 14-го, й 20 травня. Того ж дня внаслідок обстрілу горів вугільний бункер у Лисичанську.
8 травня російська армія вчергове обстріляла нафтопереробний завод у Лисичанську. Горіла установка з отримання сірки та станція змішування речовин: пожежа охопила понад пів гектара території заводу. Вогонь міг перекинутись на сусідні резервуари, які б вибухнули. Через щільні обстріли вогнеборці не могли гасити полум’я.
Для довідки:Внаслідок пожеж на нафтопереробних заводах у повітря вивільняються оксиди азоту, аміак, сірчистий ангідрид, бензопірен, оксиди вуглецю, метали та їхні сполуки. Все це значно погіршує якість повітря та впливає на здоров’я людини. Вітри можуть переносити забруднюючі речовини на великі відстані.
13 травня окупанти влучили в адмінбудівлю заводу гумових виробів у Лисичанську.
9 квітня загарбники вгатили по цистерні з 4 тоннами неконцентрованої азотної кислоти в Рубіжному. За даними очільника Луганщини Сергія Гайдая, за “розою вітрів” токсичну хмару тоді віднесло на позиції самих окупантів.
Були неодноразові влучання в Авдіївський коксохімзавод. 30 травня під час боїв у Бахмутському районі зачепило гілку аміакопроводу, де було орієнтовно 250 тонн аміаку. Стався незначний витік аміаку з радіусом можливого ураження близько 4 км.
Пожежі у житлових будинках так само призводять до викидів в атмосферу десятків видів забруднювачів у колосальній кількості. Щоденно внаслідок російських бомбардувань тільки у підконтрольних уряду районах Луганщини бомбардуванням піддаються десятки будівель. Зазвичай вони займаються, а гасити пожежі під обстрілами неможливо.
Еко-наслідки: навіть якщо ніхто з людей безпосередньо не постраждав, забруднення за законами фізики нікуди не щезає, підкреслюють експерти.
“Вітри все це “розбавлять”, ми не будемо відчувати смороду, смогу. Але ж воно нікуди не дінеться з атмосфери нашої планети! Повітря — глобальне. У них у всіх (в країнах ЄС, — ред.) теж будуть кислотні дощі, гірші врожаї, <…> а їхня продукція буде вже не такою екологічно чистою”, — казав у коментарі Вільному радіо еколог Української Природоохоронної Групи Олексій Василюк.
Вугільні шахти Донеччини та Луганщини працюють так, що з них щоденно мають відкачувати воду. Натомість на більшості вугільних шахт на окупованих територіях Донбасу водовідлив з 2014-го року або пізніше кремлівські найманці з “Л/ДНР” припинили. Підземна порожнеча у надрах Донбасу, яка залишилась від видобутку вугілля, щосекунди заповнюється водою — за законом сполучених судин.
Водовідлив на деяких вугільних шахтах припинився невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії. Наприклад, на шахті “Золоте” Гірської громади Луганської області. Про неї ми докладно розповідали в матеріалі “Отруйна золота. Помаранчева від шахтної хімії вода тече в основну “питну” річку Донбасу”
Еко-наслідки: просідання ґрунту та підтоплення третини Донбасу шахтними водами, руйнування будівель та мереж водопостачання та каналізації, епідемії інфекційних хвороб, техногенні землетруси, засолення орних земель, спонтанні вибухи та пожежі.
“Ми виходимо на рівень підтоплення та затоплення приблизно 30% території. Там буде болото, там буде засолення [родючих грунтів]. Там буде порушення положення мереж водопроводу, каналізації, газопроводу тощо”, — давав такий прогноз для Донбасу незалежний експерт, гірничий інженер та гідрогеолог Євген Яковлев.
Основне джерело централізованого водопостачання на Донбасі — це вода з ріки Сіверський Донець. Водозабір для мешканців Луганщини був у селі Білогорівка Луганської області. Там точаться запеклі бої: 7 травня російські війська скинули бомбу на школу, під якою ховалося майже усе селище. Загинули близько 60 людей.
І до того як захопити Попасну, росіяни вщент зруйнували одну з місцевих фільтрувальних станцій. Тож тепер мешканці Луганщини надовго позбавлені звичного доступу до питної води.
На Донеччині ж вода у крани помешкань людей приходить завдяки унікальній гідрологічній споруді — каналу “Сіверський Донець — Донбас”. Воду беруть з ріки в районі Райгородка та насосами качають по каналу. Якщо на шляху каналу зникає електрика, прокачувати воду далі неможливо. Саме тому немає води на окупованій частині Донеччини (у Донецьку, Єнакієвому, Горлівці та інших населених пунктах), а також у підконтрольній Торецькій громаді.
Також Сіверській Донець сильно змілів після підриву греблі Оскільського водосховища, яке поповнювало ріку водою у засушливі періоди. Тепер водою з ріки не можуть забезпечити навіть Слов’янськ, який є найближчим містом біля водозабору з ріки.
Еко-наслідки: мешканці степових районів Донбасу вже позбавлені або будуть невдовзі позбавлені централізованого водопостачання. Люди муситимуть користуватися менш якісною водою з джерел та криниць, часто далеко від помешкань, відчуваючи нестачу води для побутових потреб.
Військова агресія РФ на Донбасі вже з 2014 перетворила регіон на один з найбільш забруднених вибухівкою у світі. А з 24 лютого 2022 обсяг мінного забруднення Донбасу зріс в рази.
За даними Міндовкілля, за 100 днів вже неприхованої російської війни на території України вибухотехніки знешкодили майже 130 тисяч небезпечних предметів (у тому числі майже 2 тисячі авіабомб) на території майже 30 тисяч квадратних кілометрів. Але все ще замінованими залишаються вдесятеро більше — близько 300 тисяч квадратних кілометрів української землі. І на розмінування цієї території знадобиться не менше десятиліття.
Окремо по Донбасу такої статистики поки немає.
Еко-наслідки: знищена військова техніка та боєприпаси, а також розірвані ракети та авіабомби забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами, у тому числі важкими металами.
Ліси — це “легені” Землі, які поглинають вуглекислий газ та інші гази та продукують кисень. А ще ліси є домівкою для тисяч видів тварин та рослин, вони запобігають вивітренню ґрунту, регулюють клімат та виконують безліч інших безцінних для людини функцій.
На Донбасі майже усі ліси рукотворні, тобто висаджені колись мешканцями. На це наші предки й наші сучасники докладали колосальних зусиль та інвестували кошти.
Зараз ліси українського сходу вигорають вщент. Від обстрілів російської армії вже втрачена п’ята частина лісів Лиманщини, горять ліси у Святогір’ї. Подекуди задимлення сягає Краматорська, Слов’янська та Костянтинівки. Гасити полум’я під обстрілами неможливо, техніка лісників знищена. Тому вони сподіваються лише на дощі.
Еко-наслідки: втрата лісів на Донбасі, пилові бурі, ерозія ґрунтів, збіднення біорізноманіття регіону, позбавлення тварин та птахів звичних шляхів міграції.
Злочини проти українського довкілля — це проблема не лише України, а й усього світу, адже всі екосистеми пов’язані, каже профільний міністр.
“Нині ми живемо в нових реаліях. Ворог руйнує все довкола, завдає шкоди, наслідки якої ще буде відчувати не одне покоління. Увага всього світу сьогодні прикута до України, бо природа не має кордонів. “Тільки одна Земля” — гасло цьогорічного Дня довкілля. Та чи думає про це ворог? Йому байдуже. А українцям ні. <…> Ми дбаємо про свою землю — кожен з нас, на своєму місці, так, як може”, — заявив т.в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Зараз українські екологи, активісти, журналісти та силовики фіксують всі ці злочини проти довкілля та людства.
“Ми збираємо зараз усі факти екологічних злочинів для того, щоб змусити рашистів відповісти за кожний з них”, — заявив Руслан Стрілець.
4 червня від обстрілів росіян загинули 6 мешканців Донеччини, ще 9 дістали поранень. За день постраждали щонайменше 14 цивільних об’єктів: церкви, дитячій табір, житлові будинки тощо. В ніч проти 5 червня окупанти завдали ударів по Дружківці, Слов’янську та Краматорську. А у сусідній Луганщині напередодні у Лисичанську внаслідок обстрілів російської армії загинула жінка, ще двоє мешканців дістали поранень.
Читайте також: