Активісти з Бахмута створили настінний календар “Генетичний код Бахмута. Шлях до відродження”. На ньому зображені жінки у традиційному одязі, який носили на Донеччині в давнину. Отримати календар можна за донат. Як це зробити — дізнавайтесь в матеріалі.
Календар “Генетичний код Бахмута. Шлях до відродження” створили активісти з ГО “Бахмут Український” та творчої майстерні “Оберіг”. Його мета — допомогти ЗСУ та показати, якою була українська культура на Донеччині у минулі часи.
“Донати ми направляємо на допомогу нашій армії та на те, щоби цей календар був у музеях України, з якими співпрацює творча майстерня “Оберіг”. Відправимо туди, де цікавляться та займаються вивченням української культури саме на Донеччині”, — розповідає активістка БО “Бахмут Український” Світлана Кравченко.
Щоб отримати календар, потрібно зробити донат розміром 250 гривень або більше. Реквізити для цього можете знайти за посиланням.
Частину з цих календарів також розповсюджуватимуть у США. Загалом за кордон поїдуть близько 300 примірників.
Частину сторінок календаря займають фотографії жінок в національному вбранні, які були розповсюджені на Донеччині.
“Всі ці строї були створені зі старовинних світлин з архівів наших бахмутян, Бахмутського краєзнавчого музею та музеїв Донеччини. Тобто, цей одяг подібний до того, який носили на наших теренах в давнину. Все відповідає народним канонам”, — каже Світлана Кравченко.
Під кожним фото написані короткі історії жінок-моделей. Більшість з них — активістки, волонтерки та військові, які нині боронять Україну.
“З них можна написати окрему історію. Бо це волонтерки, бо це військові в минулому або тепер, бо це ті, хто допомагав із 2014-го року. Брав участь у спротиві проти Росії. Всі, хто долучився до цього календаря та був його моделями — ще й знакові фігури для наслідування у Бахмуті”, — каже активістка.
Крім того, на кожній сторінці в календарі є фотографії вже зруйнованого Бахмута.
“В нас було дуже багато суперечок при створенні цього календаря: розміщувати чи не розміщувати фото зруйнованого міста на сторінках поряд із красивими жінками. І все ж таки ми на цьому зупинилися, щоб світ бачив, що було до того, як прийшов “руський мир” і що сталося тепер з нашим містом”, — розповідає Світлана Кравченко.
Як розповідає Світлана Кравченко, до створення календаря, зокрема, долучилася американська волонтерка Наталя Ванчек. Вона допомагала перекладати історії жінок, чиї світлини використані в календарі. Також із перекладами допомагала волонтерка та соціологиня із Великої Британії Емма Матео.
“Це не тільки календар, не тільки Бахмут — це ствердження того, що українська культура була і вона була живою”, — підсумовує Світлана Кравченко.
Нагадаємо, минулого тижня краєзнавець з Донеччини Ігор Гулько видав книгу про історію рідного міста Слов’янськ у XVII столітті. У тогочасних документах це місто називалося “Солоний”. Ми розпитали автора докладніше, про що книга.