Бахмутські активісти створили календар із традиційним вбранням Донеччини: його можна отримати за донат

Активісти з Бахмута створили настінний календар “Генетичний код Бахмута. Шлях до відродження”. На ньому зображені жінки у традиційному одязі, який носили на Донеччині в давнину. Отримати календар можна за донат. Як це зробити — дізнавайтесь в матеріалі.
Календар “Генетичний код Бахмута. Шлях до відродження” створили активісти з ГО “Бахмут Український” та творчої майстерні “Оберіг”. Його мета — допомогти ЗСУ та показати, якою була українська культура на Донеччині у минулі часи.
“Донати ми направляємо на допомогу нашій армії та на те, щоби цей календар був у музеях України, з якими співпрацює творча майстерня “Оберіг”. Відправимо туди, де цікавляться та займаються вивченням української культури саме на Донеччині”, — розповідає активістка БО “Бахмут Український” Світлана Кравченко.
Щоб отримати календар, потрібно зробити донат розміром 250 гривень або більше. Реквізити для цього можете знайти за посиланням.
Частину з цих календарів також розповсюджуватимуть у США. Загалом за кордон поїдуть близько 300 примірників.
Частину сторінок календаря займають фотографії жінок в національному вбранні, які були розповсюджені на Донеччині.
“Всі ці строї були створені зі старовинних світлин з архівів наших бахмутян, Бахмутського краєзнавчого музею та музеїв Донеччини. Тобто, цей одяг подібний до того, який носили на наших теренах в давнину. Все відповідає народним канонам”, — каже Світлана Кравченко.

Під кожним фото написані короткі історії жінок-моделей. Більшість з них — активістки, волонтерки та військові, які нині боронять Україну.
“З них можна написати окрему історію. Бо це волонтерки, бо це військові в минулому або тепер, бо це ті, хто допомагав із 2014-го року. Брав участь у спротиві проти Росії. Всі, хто долучився до цього календаря та був його моделями — ще й знакові фігури для наслідування у Бахмуті”, — каже активістка.

Крім того, на кожній сторінці в календарі є фотографії вже зруйнованого Бахмута.
“В нас було дуже багато суперечок при створенні цього календаря: розміщувати чи не розміщувати фото зруйнованого міста на сторінках поряд із красивими жінками. І все ж таки ми на цьому зупинилися, щоб світ бачив, що було до того, як прийшов “руський мир” і що сталося тепер з нашим містом”, — розповідає Світлана Кравченко.
Як розповідає Світлана Кравченко, до створення календаря, зокрема, долучилася американська волонтерка Наталя Ванчек. Вона допомагала перекладати історії жінок, чиї світлини використані в календарі. Також із перекладами допомагала волонтерка та соціологиня із Великої Британії Емма Матео.

“Це не тільки календар, не тільки Бахмут — це ствердження того, що українська культура була і вона була живою”, — підсумовує Світлана Кравченко.
Нагадаємо, минулого тижня краєзнавець з Донеччини Ігор Гулько видав книгу про історію рідного міста Слов’янськ у XVII столітті. У тогочасних документах це місто називалося “Солоний”. Ми розпитали автора докладніше, про що книга.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
