Безхатні тварини у місті: як з проблемою борються на Донеччині та що про це думають зоозахисники
У Селидовому планують стерилізувати вуличних тварин і вже будують для них притулок. Наші журналісти розбиралися, чи допомагає це позбутися бродячих чотирилапих в інших громадах та з кого в цьому питанні варто брати приклад.
Про будівництво притулку для безхазяйних тварин очільник Селидового Руслан Суков розповів у прямому ефірі з мешканцями громади. Приміщення для цього вже готові, майже закінчили зварювати вольєри 2 на 2 метри та підготували будки. Але заклад ще не відкрили.
“Ми зараз займаємось введенням однієї з посад — це ветеринар, який буде стерилізувати на території Селидового безпритульних тварин. Вони проходитимуть певний час відновлення та відпускатимуться у звичайне середовище”, — розповів тимчасовий мер міста Руслан Суков.
Тобто вуличним собакам і котам допоможуть тільки не розмножуватись, але з вулиць вони не зникнуть. Це один з найпопулярніших шляхів боротьби з покинутими тваринами, який обирають у громадах Донеччини. Через це з питаннями підкинутих цуценят чи поранених кішок місцеві десятки разів на місяць дзвонять до волонтерів, а не посадовців.
Наприклад, у Краматорську тварин теж відловлюють та стерилізують. Але тут волонтери намагаються знайти їм домівку.
“Ми лікуємо тих, кого вдається врятувати, за можливості стерилізуємо. Наша головна задача — віддати тварину у сім’ю. Ми зазвичай не випускаємо тварин назад, тому що вони не можуть вже самостійно жити на вулиці”, — каже очільниця місцевого благодійного фонду “Друг” Наталя Тітомир.
У Бахмуті на початку року також прокотилася хвиля скарг на зграї безхатніх собак, які гуляють містом. Як і в інших містах Донеччини, місцева влада намагається вирішити це питання стерилізацією. В цьому їм допомагають місцеві зоозахисники.
“На міському рівні щорічно виділяють гроші на стерилізацію. І ми, волонтери, знайшли проєкт, в рамках якого тварини стерилізуються безкоштовно. Укладаємо договір з лікарем у місті, який займається стерилізацією. І це не тільки безпритульні тварини, а і тварини малозабезпечених родин. Записуватись потрібно у нас, а потім ми плануємо, як, кого і куди ставити” — розповідає керівниця Бахмутського товариства охорони тварин “Лада” Марина Шажко.
Але цих дій замало, зазначає зоозахисниця. На її думку, у такій кількості тварин на вулиці винні господарі, які викидають чотирилапих з домівок. Щодня до товариства “Лада” надходить від 5 до 10 дзвінків про підкинутих тварин з приватного сектору.
Та в Україні вже є взірець, на який треба рівнятися, вважає Марина Шажко.
“Є Львів — це КП “Лев”, там створене комунальне підприємство. Вони займаються також стерилізацією тварин. Там дуже успішна адопція, тобто влаштування тварин. Там це роблять не силами волонтерів, а за державні бюджетні кошти. Декілька років тому ми запрошували представницю цього КП, щоб вона поділилася досвідом. Робили круглий стіл з нашою місцевою радою. Але їх це не зацікавило”, — розповідає керівниця товариства “Лада”.
Як зазначає Марина Шажко, досягти результатів можна буде тільки якщо на законодавчому рівні введуть обов’язкове чіпування та створять єдину базу домашніх тварин, аби кожен власник ніс відповідальність. Саме це “Лада” і запропонувала місцевій владі. Питання розглядатимуть на сесії, але, як каже сама зоозахисниця, надій небагато, бо цю пропозицію вже декілька разів ігнорували.
Зазначимо, лише з початку року в області було вже кілька випадків, коли безхатні тварини нападали на людей.
“Згідно зі статистичними даними поліції Донеччини, протягом 2022 року зареєстровано 8 звернень громадян про порушення правил утримання собак, з них 2 факти — напад тварин. Ці 2 звернення були до поліції Волновахи та поліції Слов’янська” — каже речник поліції Донеччини Олександр Полосухін.
За порушення правил утримання собак та котів людину можуть штрафувати на суму від 170 до 340 грн. Якщо це повториться протягом року, штраф може зрости до 510 грн. Якщо ж недбалість призведе до шкоди оточуючим, відшкодування може сягати вже 3 400 грн. При цьому тварину у власника забиратимуть.
Читайте також:
70Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
