Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин

Цьогоріч Бахмутському товариству захисту тварин “Лада” виповнюється 10 років. З його очільницею Мариною Шажко поговоримо про допомогу безхазяйним тваринам, гуманний контроль їхньої популяції та проблеми, з якими щодня стикається зоомайданчик.

 

Розкажіть про ваш майданчик: коли Ви її заснували та з чого все починалося?

Спочатку була організація. Ми створили її 21 грудня 2011 року. Цього року ми відзначаємо 10-річний ювілей. А в жовтні 2012 року був заснований наш майданчик. Ми об’єдналися у групу однодумців, які виступали проти кривавих відстрілів тварин, які були на території нашого міста. Вирішили робити щось, щоб проблема безхатніх тварин вирішувалась гуманними методами. На тому етапі це був грант Клюєва (Андрій Клюєв — колишній секретар РНБО і глава Адміністрації президента Януковича, — ред.). Але з цього 2012 року все це тягнеться суцільно на волонтерських засадах. Державного фінансування в нас немає ніякого. Тільки кошт самих волонтерів та кошти небайдужих людей, які знають про майданчик та допомагають.

 

Скільки людей у вас працює?

Основних волонтерів у нас чотири. Всі ці люди мають свої основні місця роботи, а сюди ми приїжджаємо у свій вільний від роботи час. А на самому майданчику в нас працюють чотири жінки. Дві в одну зміну, дві — в іншу.  Отримують зарплатню з тих коштів, які збираємо саме ми. І є група людей, які вкладають гроші саме на зарплатню працівникам цього майданчика, які слідкують за тваринами, чистять клітки, вольєри тощо.

 

Чому ви обрали для майданчика саме назву “Лада”?

Ми вирішили, що Лада — це хранителька вогнища. Ми хотіли, щоб на нашому майданчику було тепло, затишно, комфортно. Щоб тварини відчували себе тут як вдома. Бо всі тварини, які в нас перебувають  — це безхатні тварини, і наша мета — знайти їх хазяїв, знайти їм домівку.

 

Скільки зараз тварин перебуває на майданчику?

Зараз їх у нас більш як 160. В останній раз ми робили щеплення від сказу, це було з місяць тому, було 162.

 

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

А це багато чи мало у порівнянні з минулим? 

Коли ми починали, в нас їх було 5. Плюс в нас ще є тварини, які перебувають на перетримці. Це коти, бо на майданчику живуть тільки собаки.

 

А скільки за весь час у вас було тварин?

Ви знаєте, їх було дуже багато. Мабуть, через наші руки пройшли десь тисяча тварин, якщо не більше. Плюс я навіть не враховую цуценят, кошенят, які прилаштовуються майже щодня: або через соцмережі, або через оголошення, або на ринку.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

Як часто люди забирають ваших підопічних?

Не можу сказати, що дуже часто, але зараз, мабуть, стає більш модним брати тварин саме з притулку. Але наш майданчик не має статусу притулку, як багато хто думає. Це не муніципальний притулок. Таких на території Донецької області немає зовсім.

Ми теж дуже ретельно обираємо хазяїв для наших підопічних. Тобто, ми віддаємо тварину тільки за умови договору, щоб у нас була можливість контролювати, як живе тварина, як вона адаптувалася на новому місці. І люди нам надсилають або фото, або відеопривіти, які ми теж викладаємо в наших групах.

 

Як ви допомагаєте безхатнім тваринам, які живуть саме в місті, а не у вас на майданчику?

У нас налагоджений зв’язок з опікунами тварин. В кожному районі міста сто відсотків є люди, які курують тварин. Якщо тварини потрапляють у лихо, зазвичай нам завжди телефонують. Якщо немає можливості забрати тварину до нас на майданчик (а частіше за все можливості немає, бо все зайнято), ми шукаємо перетримки. Тобто, ми розміщуємо інформацію в групах, і частіше за все знаходяться люди, які готові забрати тварину. Ми допомагаємо ліками, а люди допомагають фізично та створюють якісь умови для утримання тварини.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

Яка наразі в цілому ситуація з безхатніми тваринами у місті?

З квітня ми реалізуємо з київськими волонтерами проєкт “Sterilization.ua”. І в рамках цього проєкту простерилізовано вже більш як 500 тварин. Це як коти, так і собаки. Наголос робиться не тільки на безхатніх тваринах, а й на домашніх, чиї хазяї є малозабезпеченими. Бо частіше за все саме такі люди не можуть оплатити стерилізацію.

Звідки беруться безпритульні тварини на вулицях нашого міста? Це вкид непотрібного приплоду від домашніх тварин. Ми куруємо райони, контролюємо, знаємо, скільки там тварин, але майже щотижня з’являються все нові й нові цуценята та кошенята. Це саме домашні. Бо дзвінків на наші номери поступає від 2 до 10 за день, що то там, то там викинуті цуценята та кошенята від 4 до 10 тваринок. Ось порахуйте, якщо щотижнево така кількість, то скільки їх тоді за рік прибуває на вулиці нашого міста.

 

Деякі містяни жаліються, що на них нападають безхатні собаки. Через це дехто радикально бореться з безпритульними тваринами. Нещодавно я читав про нову хвилю отруєння тварин. Як, на Ваш погляд, розв’язати це питання без жертв?

Ми намагаємося пояснити, що отруєння (по-перше, зараз існує закон про захист тварин) це не стовідсотковий вихід. Але ми не можемо достукатися, що ті тварини простерилізовані, щеплені від сказу. На їхнє місце через добу-дві приходять нові тварини, які вже нестерилізовані, нещеплені — і проблема продовжується.

Тому ми вважаємо, що основний спосіб — це масова стерилізація. Тільки у такий шлях можна зменшити кількість оцих безхатніх тварин на вулицях міста. І ще один момент: ми б’ємося над тим, щоб була реєстрація тварин, щоб був облік і контроль саме за домашніми тваринами. Тому що це — основна проблема зараз.

 

Говорячи про стерилізацію: чи загрожує Бахмуту неконтрольоване розмноження та  розповсюдження безпритульних тварин?

На сьогодні я можу сказати, що ні. Тому що ми все ж дійшли певного консенсусу з владою. Якщо до 2017 року бюджетні кошти на стерилізацію не виділялися зовсім, а всі тварини стерилізувалися за благодійний кошт, то з 2017 року бюджетні кошти виділяються. А вже з 2021 року цей проєкт (я сподіваюся, ми будемо в ньому не один рік) дозволить нам простерилізувати значно більше тварин. І лише тоді можна буде побачити зменшення (кількості безхатніх тварин, — ред.).

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

Наскільки в Бахмуті поширене таке явище, як “догхантери”?    

Масові отруєння бувають саме після масової ж стерилізації. У нас такий випадок був, здається, у 2018 році, коли вперше в місто приїжджав доктор Воротніков (ветеринар, який співпрацює з зооактивістами, — ред.) зі своєю командою, за бюджетні кошти вони працювали. І коли було простерилізовано більш як 100 тварин, отруїли понад 30 тварин. Зрозуміло, що це була відповідь догхантерів: ми працюємо гуманними методами, а вони борються з тваринами у такий спосіб.

 

Як Ви вважаєте, чи є у нас в місті спільнота догхантерів?

В будь-якому випадку, у них теж, як і в нас, у соцмережах є групи, де вони моніторять всю інформацію. І, відповідно, в них свої способи боротьби з безхатніми тваринами.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

Чи допомагає стерилізація в контролі популяції собак? 

Стерилізація допомагає однозначно. Я не кажу, що вона повністю огородить людей від нападів тварин. У тварин, як і в людей, різні характери, все це зрозуміло. Але основна проблема в тому, що люди в місті не дотримуються правил поводження з тваринами. Вони просто не знають, як себе з ними поводити, тому що у нас в школах не проводилися раніше (зараз хоча б почали) якісь “уроки доброти”. Це ми теж робили в рамках “уроків біоетики”: київський фонд “Happy Paw” збирав шкільних викладачів, завучів з виховної роботи та давав їм розробки “уроків доброти”, щоб у дітей з маленького віку виховувати гуманне ставлення до тварин.

 

Минулого року в місті могли б з’явитися пункти стерилізації для собак та котів. Але в міськраді заявили, що проєкти споруд в них є, а грошей на їх встановлення — немає. Хто наразі займається питанням стерилізації в місті?

Наскільки я зрозуміла, місто відмовилося від цього. Взагалі наш майданчик називається стерилізаційним. Тобто, у нас зараз є модуль, його теж придбали за благодійні кошти. Зараз там робимо ремонт. І ми плануємо в цьому модулі зробити операційну. Сюди будуть запрошувати фахівців, які будуть стерилізувати тварин саме на території нашого майданчика.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

А міськрада виділяє гроші на стерилізацію?

Міськрада виділяє, ось цього року 200 тисяч було виділено. 

 

Вистачає цього?

Це крапля в морі. Стерилізовано було близько 100-120 тварин. А коштом цього фонду (проєкт Sterilization.ua) — вже понад 500 з початку квітня. Тобто, різниця разюча. Звісно, 200 тисяч — це дуже мало.

 

Що б Ви могли запропонувати місцевій владі, щоб хоча б якось змінити цю ситуацію?

По-перше, ми зараз починаємо реалізацію проєкту ПРООН. Проєкт має таку назву: “Безпритульні тварини та громада: вчимося жити разом”. На що він спрямований: перше — це адопція тварин. Тобто, прилаштування та соціалізація тварин. Друге — це те, про що я казала, реєстрація домашніх тварин. Це те головне, чого ми хочемо домогтися. І внесення змін до програми, щоб це було саме на рівні міста, на рівні програми гуманного регулювання кількості безхатніх тварин. Саме таким чином, окрім стерилізації, можна зупинити оцей приріст безхатьків на вулиці. Ми сподіваємося, що знайдемо взаєморозуміння та зможемо спільними результатами досягти гуманного регулювання кількості тварин.

 

Чи є приклади успіху з інших громад, де волонтери працюють у тандемі із владою?

Однозначно це Львів. Ми запрошували декілька років тому їхнього представника, там комунальне підприємство створене. Саме там волонтери успішно співіснують із владою. Якось тоді приїжджала Оксана Кошак — це директор комунального підприємства. Вона презентувала свій досвід, і на цьому все й закінчилося. Цей досвід не був прийнятий у нас в місті.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

Як часто до вас звертаються місцеві мешканці, в яких немає можливості допомогти своїм улюбленцям?

Зараз дуже багато дзвонять стосовно стерилізації саме домашніх тварин. А стосовно травм — це все безхатні тварини. Було кілька випадків, коли люди до нас зверталися через те, що лікування обходиться задорого. Ми писали пост на збір коштів. Ми завжди зазначаємо, що це домашня тварина. Але це було два чи три рази. Ми сильно цим не зловживаємо, бо дуже важко витягувати майданчик з тією кількістю тварин, яка є наразі.

 

У скільки обходиться стерилізація однієї тварини? 

Наскільки я знаю, кішка — 750 гривень, а собака — понад тисячу. Тобто, ціна доволі значна. Тому людям, особливо пенсіонерам, дуже важко.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

А для майданчика є якісь знижки?

Наразі в рамках цього проєкту єдині лікарі в місті, які погодилися взагалі працювати з безхатніми тваринами — це Максим та Дар’я Савченко. Це “Перша ветеринарна аптека”, вона знаходиться на території ринку. Хоча вони й молоді, але дуже завзяті, прагнуть зростати й беруться за всі випадки. Окрім стерилізації вони дуже допомагають нам і з лікуванням безхатніх тварин. Вони єдині в місті, з ким можна домовитися в борг пролікувати тварину, а потім розраховуємося з ними, як ми зберемо кошти. Їм велика подяка. Раніше ми були змушені возити тварин або в Костянтинівку, або в Краматорськ через те, що на території нашого міста дуже важко було домовитися з лікарями про послуги.

 

Періодично бачу Ваші повідомлення у соцмережах, що ситуація на майданчику критична. Яка ситуація зараз та як часто такі ситуації виникають?

Такі ситуації виникають, мабуть, щотижня. Не мабуть, а точно. Через те, що харчування, ліки, дрова, вугілля — все це купується. Нічого не фінансується з бюджету. Це все купується за благодійні кошти. Тому в нас немає можливості щось відкласти. Харчування, лікування та оплата праці співробітників у нас виходить близько 13 тисяч на тиждень. Відповідно, за місяць це 52. Для нас де дуже велика сума. Ввечері лягаєш спати та не знаєш, що буде завтра — це дуже важко. Ти взяв на себе відповідальність за цих тварин і розумієш, що від тебе залежить їхнє подальше існування на цьому майданчику. Тому шукаємо допомоги, доводиться писати ці пости. Дуже часто наражаємося на різні негативні коментарі, де нас називають жебраками — бувають різні моменти. Тож ми навчилися реагувати на це досить адекватно. Кожна людина судить по собі. Але ме дуже вдячні людям, які, прочитавши пости про нас, приїжджають на майданчик. Щоб зробити якийсь висновок, треба на власні очі побачити, що відбувається.

Якщо це мешканець нашого міста, то майже всі, хто допомагає, були тут. Вони бачать, на що йдуть кошти, які вони жертвують, вони бачать наших тварин. Тому вони нам довіряють — це найголовніше. Якщо люди з інших міст допомагають, в будь-якому випадку вони зідзвонюються з нами телефоном. У нас завжди є звітність, тобто, ми не просто так збираємо кошти. Якщо ми  оголошуємо якийсь збір, у нас завжди є кінцевий результат, куди ці кошти були витрачені. Підтвердження з фото того, що було придбано, чеки.

Не було ще такого, що ми написали пост, а реакції не було. Завжди знаходяться люди, які підтримують. Здається, руки вже опускаються, але завжди знайдеться той, хто допоможе і ми продовжуємо жити далі.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

За весь час існування майданчика, які проблеми були найгострішими?  

Це харчування, зрозуміло: ми годуємо тварин двічі на день, намагаємося, щоб вони отримували повноцінне харчування. Це для нас основне. 

Друге — це медикаменти. У нас завжди має бути запас ліків, тому що не кожен день, але кожен тиждень у нас з’являється травмована тварина і весь запас медикаментів має бути під рукою.

Наступний момент — це вода. Протягом 10 років ми були змушені укладати договір з ДСНС і нам привозили воду. За доставку води ми платили гроші немалі. Минулого року ми написали пост, дізналися вартість свердловини і спробували зібрати на неї. Вартість була приблизно 17 тисяч гривень. Чесно кажучи, ми навіть не сподівалися, але нам вдалося за 5 місяців зібрати ці гроші. І у квітні в нас з’явилася свердловина. Тож, коли зараз є вода — це такий прогрес, тому що багато грошей заощаджується, бо витрати води у нас великі за день.

 

Чи були ще проблеми, окрім свердловини, які вдалось успішно вирішити?

Знов таки, цей модуль, який ми придбали завдяки моїй колишній учениці (Марина Шажко викладає іноземні мови, — ред.), яка допомогла зібрати кошти на краудфандингу. Вона займалася й придбаннями цього будиночка, і доставкою його сюди. Це теж для нас велика перемога. Таких моментів дуже багато, коли починаєш пригадувати. Ще один момент: у нас 5 років не було світла. Тобто, воно спочатку було, ми його під’єднали своїм коштом, коли створювали майданчик. І потім у 2014-му нам його відключили. Ми довго писали листи, ходили у міськраду, але нам казали, що світла не буде. А 2017-го ми вийшли на пікет з клітками для тварин, і світло вже було наступного дня. Це теж був наш прорив, коли ми зрозуміли, що коли є мета, то не треба боятися, а потрібно йти уперед, треба заявляти про себе. Тільки так можна чогось домогтися.

 

Чи є якісь проєкти, які ви плануєте реалізувати у майбутньому?

Зараз це проєкт стосовно створення кінологічного центру. Це проєкт взаємодії двох громад: нашої та Світлодарської. Цей центр буде на території нашого майданчика, ми вже розчищаємо простір. Сюди приїжджатиме кінолог, він займатиметься тваринами, яких готують до прилаштування. Зі Світлодарська теж будуть привозити сюди тварин.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

Чи є у сусідніх громадах подібні майданчики, де займаються допомогою тваринам?

Здебільшого це не майданчики. Ті, з ким ми спілкуємося, — це приватні будинки. І люди на території цих будинків також тримають тварин. Але там кількість менша, звісно, аніж у нас. Там менш як 100 у них.

 

Як ви готуєтеся до зими? 

Півтора місяця тому ми написали пост на придбання вугілля. Гроші ми зібрали, зараз будемо закуповувати вугілля. Зараз виставили пост про придбання дров. Теж потроху зібрали, будемо частинами закуповувати. Тому що в нас дуже великі витрати, десь 4 куби дров на місяць, і за 4-5 місяців холодів уходить до 20 кубів. Вартість кубу (ми беремо вже рублені) — 750 гривень. Виходить космічна сума, але ми збираємо частинами, хоча б на місяць, потом на наступний і так далі. Плюс у нас була екопаті: ми запрошували на суботник, на який прийшли близько 100 людей. Вони допомогли нам з прибиранням території, побілкою приміщень, мили клітки, утеплювали приміщення, замінили вікна. А потім все це завершилося пікніком з приємною музикою.

Бахмутська зоозахисниця розповіла про проблеми безпритульних тварин
Фото: Вільне радіо

Як можна вам допомогти?

У нас є сторінка у Facebook “Бахмутське товариство захисту тварин “Лада”, така ж група є в Instagram. Там вказані реквізити та всі наші проблеми, там можна познайомитися з усіма нашими тваринами. Ми там щоденно виставляємо різні пости, фото наших тварин. Там також є тварини на прилаштування. І там є наші контактні телефони. Ми завжди раді, завжди відповімо на всі запитання. Можна просто писати повідомлення, можна дзвонити. Але ми всі працюємо, тому якщо ми не відповідаємо на дзвінок, не треба лякатися — ми потім перетелефонуємо.

Читайте також:


Завантажити ще...