– Взяли ОБСЄ в заручники. У так званій “ДНР” вирішили радикально вимагати звільнення російського офіцера, якого взяли в полон українські бійці. Що відбувається в Донецьку та яка роль Росії в цій історії?
– Знущання під крилом Росії: затриманих на окупованих територіях Донеччини принижують та катують. Через що проходять бранці Кремля в ОРДО?
– Якщо банківська картка протермінована: в МінТОТ розповіли, що буде з пенсіями жителів ОРДЛО, які не зможуть оформити нову картку. Як отримати виплати?
Детальніше про ці та інші події — у нашому підсумковому випуску.
Затримання російського найманця — уродженця Луганської області громадянина РФ Андрія Косяка викликало широкий резонанс.
Українські військові побачили росіянина, коли той розвідував їхні позиції. Косяк був одягнений у військову форму та мав із собою синю каску з білим написом “СЦКК” — Спільний центр з контролю та координації.
Та річ у тім, що “СЦКК ЛНР” не існує. До Спільного центру контролю та координації входили представники лише України та Росії, але у 2017 році офіцери збройних сил РФ вийшли зі складу організації. Відтоді на сході працює лише українська сторона СЦКК.
На українські позиції Косяк прийшов зі зброєю — пістолетом Макарова. Це він підтвердив на допиті в СБУ.
“Я є працівником СЦКК. Мене затримали 3 військовослужбовців ЗСУ. При мені тоді була каска з символікою СЦКК, бронежилет з символікою СЦКК, нарукавник. Також я здав пістолет з обоймою, який взяв без відома керівництва”, — каже затриманий.
Українські правоохоронці дізналися, Андрій Косяк народився в окупованому Алчевську. За даними СБУ, з 2010 року його підозрюють у скоєнні умисного вбивства. А під час бойових дій на сході він обстрілював українські позиції біля Золотого та Попасної.
Участь Андрія Косяка у незаконних збройних формуваннях підтвердили і в прокуратурі.
“З 2017 року підозрюваний був оператором ПТУР та брав активну участь у знищенні живої сили ЗСУ, а також військової техніки”, — каже журналістам 5 Каналу прокурор відділу Луганської обласної прокуратури Станіслав Архипов.
18 жовтня український суд дозволив взяти бойовика під варту. Йому вручили підозру в участі у незаконних збройних формуваннях.
Тим часом у т.з. “ЛНР” стверджують: українські військові не мали права затримувати чоловіка. Тож у псевдореспубліці закликали представників ОБСЄ тиснути на Україну, аби бойовика повернули. Ватажок т.з. “ЛНР” Леонід Пасічник звинуватив спостерігачів у бездіяльності.
Втім на окупованій частині Луганщини моніторингова місія продовжує працювати. Натомість у так званій “ДНР” окупанти вирішили діяти радикально: влаштували “пікети” перед готелем в окупованому Донецьку, де проживають члени ОБСЄ. Моніторам заборонили покидати територію готелю. Стверджують: блокуватимуть Місію, допоки Україна не звільнить затриманого бойовика.
ОБСЄ з міркувань безпеки частково зупинила свої спостереження на Донбасі. Подібні пікети та блокування були у Горлівці. Але там досить швидко учасники розійшлись по домах і перенесли мітинги в онлайн.
Трохи пізніше представники ОБСЄ в Донецьку пішли на поступки бойовикам — відтепер члени Місії мають супроводжувати працівників Донецької фільтрувальної станції.
До цього керівництво донецького офісу Спеціальної моніторингової місії погодилось зустрітися з представниками псевдореспубліки.
В самопроголошеній “ДНР” стверджують, робота спостерігачів на станції має запобігти інцидентам на кшталт того, що трапилось з Андрієм Косяком.
Додамо, Місія ОБСЄ зупинила контроль над ротаціями працівників станції ще навесні 2018 року через небезпечну ситуацію та відмову бойовиків дотримуватися режиму припинення вогню. За словами представників Місії, в той день куля мало не влучила в одного зі спостерігачів.
В МЗС Росії дії української сторони назвали “віроломними та провокаційними”. Не обійшли увагою у звинуваченнях і спостерігачів.
“Очікуємо також на реальну оцінку інциденту, який відбувся, з боку ОБСЄ. Розраховуємо, що її Спеціальна моніторингова місія на Україні буде проявляти більш активний, відповідальний та безпристрасний підхід, уважно слідкуватиме за ситуацією на лінії зіткнення на Донбасі та добросовісно відображати її у своїх доповідях, сприяючи тим самим процесу врегулювання”, — заявила представниця МЗС Росії Марія Захарова.
Водночас у Міністерстві закордонних справ України зазначили, що в Росії долею Андрія Косяка занепокоїлися лише на 6-й день після затримання. За словами речника МЗС України Олега Ніколенка, така запізніла турбота показує ставлення Росії до людей із паспортами РФ, а не лише до громадян інших держав.
“Сподіваємося, що мешканці Донбасу, яким РФ незаконно нав’язала своє громадянство, нарешті зрозуміють: вони не цікавлять Москву, а обіцяна їм опіка не має нічого спільного з реальністю. Росію цікавить лише одне: видати паспорт і відправити воювати. Цинічно використали і забули”, — говорить Ніколенко.
Він нагадав, що під виглядом робіт із гуманітарного розмінування Косяк робив фото- і відеозйомки залишених позицій ЗСУ в межах ділянки розведення сил і засобів. Це є порушенням домовленостей щодо розведення.
Згодом український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив: Україна дозволить російським дипломатам зустрітися із затриманим бойовиком.
Про це повідомив перший заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ростислав Замлинський в етері Радіо Донбас.Реалії.
За словами посадовця, кошти лежатимуть на рахунку мешканця непідконтрольної території, доки він (вона) не зможе приїхати за новою карткою.
“Ніхто не скасовує зарахування на рахунок людині цих коштів. А скористатися вона зможе, коли прийде і отримає цю картку. Як тільки громадянин отримає нову карту, не важливо, буде це в лютому або березні, він зможе скористатися своїм банківським рахунком, і туди з періодичністю будуть зараховуватися гроші”, — говорить Замлинський.
Він зазначає: влада планує провести активну роботу з ідентифікації мешканців непідконтрольних територій.
“Якщо людина понад два місяці не користується карткою, то зрозуміло, що ця людина перебуває на тимчасово окупованій території і не може тривалий час покинути місце вимушеного проживання і приїхати це зробити. Треба залучати Червоний Хрест та інші гуманітарні організації”, — коментує перший заступник очільника МінТОТ.
Нагадаємо, з 1 січня Ощадбанк припинить дію пенсійних карток мешканців т.з. “ЛДНР”. З нового року соціальні виплати зможуть зняти лише ті, хто забрав картку нового зразка на підконтрольній частині України.
Кілька тисяч людей перебувають у в’язницях як в ОРДЛО, так і на території Росії. І це тільки офіційні дані. Незаконні затримання вже восьмий рік фіксують правозахисні організації.
Журналіст Станіслав Асєєв 2,5 року провів у полоні бойовиків. Каже, отримати інформацію про те, що насправді там відбувається, дуже складно. Тому останні 2 роки правозахисники б’ють на сполох та розповідають про знущання з затриманих всюди, де тільки можуть.
У квітні цього року міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков назвав прізвища та дані паспортів трьох “керівників” адміністрації Донецького ізолятора. Це Володимир Бутенко, Юрій Кривонос та Руслан Еремичев. Як повідомляє міністр, вони є громадянами Росії. Саме в цьому ізоляторі тримали Станіслава Асєєва.
За словами журналіста, цих людей у “керівництві” ізолятора вже немає. Він припускає, що їх могли усунути через публікацію їхніх прізвищ.
Але сам ізолятор продовжує діяти. Остання актуальна інформація надходила ще у квітні цього року. Тоді повідомляли про 50 полонених.
“Це хто завгодно, насправді. Коли я там перебував, половина ув’язнених були місцевими бойовиками. А друга половина — це цивільне населення, це лікарі, представники бізнесу, айтішники, проукраїнськи налаштовані жителі, які щось написали, наприклад, в соцмережах, за це потрапили на підвал і були звинувачені як шпигуни і терористи. Це, по суті справи, хто завгодно, хто представляє якусь загрозу для того режиму”, — розповідає Станіслав Асєєв в етері Радіо Донбас.Реалії.
Він каже, що відбувалося все завжди однаково: полонених катували, а коли відпускали — змушували підписувати папери, в яких вони визнають себе “шпигунами” або “терористами”.
Загалом, за останніми даними Офісу генпрокурора України, на окупованій території незаконно утримують більш ніж 3,5 тисячі людей. Тримають їх в ізоляторах, “підвалах” та інших місцях, про які українська сторона може й не знати.
Наразі триває заочний судовий процес над головним катом донецької катівні “Ізоляція” Денисом Куликовським, відомим на прізвисько “Палич”. Також вдалося реально затримати “посадовця” так званої “ДНР” Романа Лягіна. Над ним теж триває суд. Обох підозрюють у жорстокому поводженні з полоненими військовими ЗСУ та у створенні ізолятора в Донецьку.
Коли підозрюваним оголосять вироки та чому так мало справ за фактом тортур на окупованих територіях — не повідомляють.
Окрім “Ізоляції” в Донецьку, є інші місця на окупованих територіях, де бойовики знущаються з полонених українських бійців та мирних людей.
“Ми знаємо, що так звана “Ізоляція” зараз працює в менших обсягах або взагалі не працює. Точної інформації у нас немає. Це одне з тих місць, в яких застосовувалися тортури в Донецьку. Але водночас працює так зване “МГБ”, у підвалах і кабінетах якого так само застосовуються тортури”, — розповідає журналістам експертка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.
Крім цього, шостого жовтня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про порушення у Макіївській колонії №30 два та Сніжнянській колонії №127. Там “адміністрація” погрозами за залякуванням змушує в’язнів щомісяця платити “данину”. Тих, хто це не робить, селять у бараки без вікон, дверей, опалення, води й каналізації та катують голодом. А тим, у кого з’являються симптоми COVID-19, не надають допомогу. Навіть ліки, які передають родичі, й ті забирають.
Ці порушення фіксують і міжнародні спостерігачі. Так, у 2018 році моніторингова місія ООН та Amnesty International опублікували звіти про тортури на окупованих територіях. А у 2014 році четверо представників місії ОБСЄ самі потрапили у полон бойовиків.
Тож наразі експерти звертають увагу та те, щоб постраждалим від тортур, яким пощастило звільнитися, отримували більше підтримки від посадовців.
“Я знаю з розмов з нашими звільненими про те, що медична та психологічна підтримка у нас, скажімо так, не на належному рівні. І вони так само скаржаться на роботу правоохоронних органів, які поверхово беруть у них свідчення. Вони не заглиблюються в якісь прізвища бойовиків”, — коментує правозахисниця Тетяна Катриченко.
Правозахисники закликають правоохоронців та державні органи слідкували за цією проблемою та працювати над тим, щоб притягати до відповідальності усіх бойовиків, які знущаються з українців, ховаючись під крилом Росії.
Про це повідомляють Telegram-канали бойовиків.
За словами голови так званого “Центрального республіканського банку” Андрія Петренка, банк планує запустити 2 нові види споживчих кредитів для містян.
“Ми намагаємося, щоб наші громадяни змогли скористатися новими кредитами до Нового року і зробити подарунки своїм близьким, у тому числі, отримавши ці гроші перед самим Новим роком”, — каже Петренко.
Користувачі соцмереж з окупованої території на цю новину відреагували неоднозначно. Дехто каже, що населенню бракує фінансової грамотності, а кредити остаточно залишать їх без грошей. Також звертають увагу на те, що кредити будуть надавати напередодні Нового року. Буцімто, якщо для подарунка потрібен кредит, значить його краще взагалі не купувати”.
Додамо, як повідомляли ЗМІ бойовиків, наразі у т.з. “ДНР” містяни можуть взяти кредит на суму від 3 до 20 тисяч російський рублів під 30 відсотків річних. Отримати позику можуть мешканці окупованої території віком від 18 до 65 років. Також обов’язково треба мати паспорт псевдореспубліки.
У своїх висновках Комісія зазначає: законопроект Міністерства реінтеграції України має багато “досить загальних і розпливчастих положень”.
Венеціанська Комісія застерігає: через скасування чинних актів, які стосуються Криму та Севастополя, може утворитися правовий вакуум. І зазначають: включення в законопроект пропозицій зацікавлених людей могло бути обмеженим. Тому до обговорення необхідно запросити представників східних областей України, Автономної Республіки Крим та Севастополя.
До документа включили визначення, які не завжди мають схоже значення в міжнародному праві. Це насамперед стосується термінів “перехідного періоду” і “правосуддя перехідного періоду”. В комісії вважають:
“Ці визначення мають досить вузьку концепцію, і вони приймають односторонній підхід до перехідного періоду. По-перше, вони знижують гостроту конфлікту в Україні до його міждержавного виміру, тобто до участі Російської Федерації. По-друге, заходи правосуддя перехідного періоду обмежуються подоланням наслідків порушення прав людини, викликаних збройною агресією Російської Федерації проти України”, — вважають у Комісії.
Також Венеціанська комісія зазначає, що за міжнародними стандартами, правосуддя перехідного періоду є цілісною концепцією. Воно стосується злочинів та порушень прав людини, які здійснюють усі сторони конфлікту.
Містяни жартують, що деякі калюжі такі великі, що в них незабаром можна буде купатися. До того ж невідомо хто буде сплачувати за цю воду, яка тече вулицями вже місяць.
У коментарі телеканалу бойовиків мешканка Донецька Світлана Зінкевич розповідає: і вона, і сусіди залишали заявки у міськводоканалі. Але за понад місяць порив не відремонтували, й вода продовжує текти вулицями.
Донеччанин Олександр Ляшенко живе якраз на цій вулиці, теж скаржиться:
“Влітку люди поливають, тиск стає менше в системі. А зараз ніхто не поливає, ось воно і починає рвати: де знаходить слабке місце, там і рве”, — говорить Олександр.
У водоканалі жаліються: ремонтувати пориви нема кому, бо багато працівників хворіють.
“Дійсно, звернулися до нас жителі 9 числа 10 місяця, ми зафіксували даний порив. У цей час у Кіровському районі дійсно дуже багато поривів, і через те, що дуже багато людей у нас захворіло, не вистачає людей для роботи”, — каже “керівник” виробничого управління “Донецькводоканал” Ярослав Капустін.
Схожі проблеми з водопостачанням є у селищі Луганське в Петровському районі Донецька. Там місцеві не сподіваються на допомогу, тому самі викопують свердловини та колодязі. Але через шахтні виробки та глобальне потепління грунтові води опустилися нижче. Тому 94 будинки селища не забезпечені водою. Так звані “посадовці” псевдореспубліки організували підвіз води, але це не вирішує проблему. Серед жителів є багато людей похилого віку, яким складно носити пляшки з водою.
“Стара лінія була, але у зв’язку з тим, що у нас воду давав Петровський район. Там була водокачка, яка качала воду, але з часом же труби мають властивість гнити. Вони зіпсувалися, а хто їх хотів відновлювати? Їх ніхто не хотів відновлювати, тому що це великі витрати. Загалом — тяганина”, розповідає мешканець селища Володимир.
З цією проблемою вже зверталися навіть до ватажка бойовиків т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна. Торік він пообіцяв вирішити питання, але води у людей досі немає.
Псевдопосадовці обіцяють зробити нову магістраль та підключити до неї не тільки житлові будинки, а й соціальні об’єкти: дитячий садочок, школу та лікарню. Сказали, що до кінця листопада роботи мають завершити.
Проблеми з водопостачанням в окупованому Донецьку виникають систематично. Адже магістралі на підконтрольних українському уряду територіях і тимчасово окупованих — одні й ті самі.
Основне джерело питної води в Донецькій та Луганській областях — це канал «Сіверський Донець — Донбас». Його протяжність — понад 130 кілометрів. Він закінчується на непідконтрольній території в Ясинуватій. Канал постачає водою Донецьк, Горлівку, Макіївку, Єнакієве, Харцизьк, Іловайськ, Пантелеймонівку, Зугрес, Дебальцеве та інші населені пункти.
Україна продовжує постачати воду на окуповану території, попри багатомільйонні борги. Так звана “ЛНР” час від часу передає гроші готівкою на мосту в місті Щастя. З т.з. “ДНР” за воду не платили жодного разу.
До того ж у питну воду Донбасу починають проникати радіоактивні речовини з затопленої шахти “Юнком”, а також різні агресивні шкідливі хімікати з інших шахт. Деякі річки, які є притоками Сіверського Дінця, вже забарвились в яскравий помаранчевий колір. Це може спричинити масштабну екологічну катастрофу не лише в регіоні, а й за межами України. Детальніше про це читайте за посиланням.