Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

Двоє піхотинців  з позивними Хворий та  Шкіпер залишались по позиціях під Костянтинівкою 7 місяців. За цей час чоловіки тримали ближній бій з загарбниками, а коли виходили — збили дрон окупантів. Тепер військові проходитимуть реабілітацію.

 

Про вихід бійців з “нуля” розповіли журналісти “Новинарні”.

Побратими, які забирали піхотинців, допомагають Шкіперу спуститися з квадроциклу. Він 204 дні майже цілодобово сидів у “норі” (назва невеличкого окопу, викопаного вручну), тож ходити йому поки важко.

“Сиділи в “норі”, там не сильно високо, тому ходити неможливо. А тепер за 7 місяців перший раз встали, то ножки трусяться”, — посміхаються хлопці.

“Ми просто робили нірку не комфортно, а в глибину. І то ми старались, щоб життя зберегти. Заходили у вересні, тому сильно довго в нас покопати не вийшло (йдеться про те, що потім опало листя і постала небезпека викриття, — ред.). Ну, ми справились, закопались з нуля, облагородили”, — розповідають військові.

Вони молоді, як на середній вік піхотинця в ЗСУ сьогодні. “Хворому” – 26 років, “Шкіперу” – 27. Обидва повномасштабну війну починали в статусі строковиків, пізніше були звільнені й тогоріч знов мобілізовані. Попри молодий вік, настільки довге перебування на позиціях — випробування для організму. Шкіперу ходити допомагають побратими.

Хлопці буденно розповідають, що збили російський FPV, який летів на них, коли йшли з позицій. Необхідність переставляти ноги після семи місяців майже безперервного сидіння на місці викликає у них значно більше емоцій.

Військові тримали оборону під Костянтинівкою 7 місяців, фото: Анна Калюжна

Крім нестачі людей, перебування на позиціях затримує і погода. Аби бути непомітними для росіян, військові чекають на туман. 

“Краще пересидіти на два місяці або й на три місяці довше, але живим і здоровим вийти, чим бігти незрозуміло куди, незрозуміло нащо, щоб тебе “розібрали”. Ми буквально спокійно пройшлися, просто як на прогулянці”, — розповідає Шкіпер.

Один із командирів піхотинців, замкомбата з позивним Сід, пояснює, що рішення про заміну піхоти в першу чергу залежить від можливості безпечно їх вивести та чи є в наявності заміна:

“Наша задача – не знищити піхоту, не пустити їх в м’ясорубку, перетерти. Ми хочемо, щоб піхота прийшла, виконала завдання, знищила противника, тримала оборону і так само безпечно могла замінитися. Тому ми вичекаємо погодні умови максимально сприятливі для нашого руху. Найголовніше – це життя наших піхотинців”, – пояснює Сід.

Кілька разів узимку військовим доводилося вступати в ближній стрілецький бій.

“Була жахлива погода декілька днів. Зайшов ворог, ну і так вийшло, що пару днів ми не могли зрозуміти, де він знаходиться. Потім знайшли, зібралися з духом – і пішла жара”, — розповідає обставини бою Хворий.

“Вони вирішили позицію робити біля нас. Ми почули — почали про це доповідати. Тоді наші хлопці-дронщики – великі молодці – знайшли одного й іншого, і почали ганяти. Одного вони знешкодили, а другий почав никатися. І підповз до нас. Там вже ми вступили в роботу”, — доповнює Шкіпер.

Шкіпер розповідає, що зараз росіяни, в основному, йдуть як “розвідка боєм”. Якщо вдалося кудись дійти, тоді туди відправляють ще когось. Минулого року ходили “двійками”, у цьому і взагалі — по одному. Хоча, коли погода дозволяла, то могли по 10-15 військових РФ бігти навпростець по полю.

Хлопці кажуть, що пережити зиму було не найважчим. Їм скидали грілки, і навіть у великі морози вони виручали. Найскладніше, було тоді, коли почалися дощі й “нору” почало підтоплювати — тоді їм скинули ручний насос.

Після виходу з позиції Шкіпер і Хворий отримали відпустку для реабілітації, а також медалі “За оборону України”. Також обох подали на орден “За мужність”.

Яка ситуація в Костянтинівці навесні 2026 року

“В самій Костянтинівці, наскільки я знаю, вже йдуть вуличні бої на околицях міста, на підходах з боку Часового Яру та з боку наших колишніх позицій в селах Біла Гора, Олександро-Шультине”, – розповідає заступник командира батальйону 93-ї ОМБр “Холодний Яр” Сід.

93-тя бригада до осені минулого року обороняла Костянтинівку зі сходу з боку цих сіл. Після критичного прориву росіян до міста з південного флангу (з боку Покровська) бригаду перемістили туди. Фронт там вдалося зміцнити, проте у місці, звідки перемістили бригаду, лінія обвалилася приблизно на 5-8 км (зі сходу). Від Нового року обстановка стабілізувалася.

Нагадаємо, під Костянтинівкою врятували бійця з ампутацією дроном із плазмою.

 


Завантажити ще...