Бойовики “ЛДНР” відпустили чотирьох полонених українок. Імена, деталі

Четверо громадянок України, яких незаконно утримували на тимчасово окупованих територіях Донбасу, сьогодні мають повернутися додому. Їх віддали за домовленостями бойовиків з один з опозиційних політиків. Все, що про це відомо на цю мить, ми зібрали у матеріалі.

Напередодні Уповноважена України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що бойовики мають передати українській стороні 9 полонених: трьох із них утримували у т.з. “ЛНР” та ще шістьох – в “ДНР”. Пізніше ж стало відомо, що повернуться додому лише 4 жінок. При цьому їх передали в обхід процедур Тристоронньої контактної групи. Забирати звільнених українок доручили очільнику партії “ОПЗЖ” Віктору Медведчуку. До цього він писав листа на ім’я голови СБУ з проханням надати йому ці повноваження.

“Вважаю, що звільнення осіб, які утримуються на непідконтрольних Україні територіях, є одним із найважливіших завдань української влади, запорукою виконання Мінських домовленостей та встановлення миру в Україні”, – заявив Медведчук.

Імена полонених оприлюднили 21 січня на сайті політсили:

• Світлана Довгаль, 09.06.1973 р.н., перебувала у т.з. “ДНР”;
• Наталя Стаценко, 01.01.1978 р.н., перебувала у т.з. “ДНР”;
• Катерина Котенко, 09.08.1990 р.н., перебувала у т.з. “ЛНР”;
• Наталя Савченко, 13.10.1963 р.н., перебувала у т.з. “ЛНР”.

У своїй заяві голова “ОПЗЖ” зазначав, що про передачу в’язнів з окупованих територій він домовився з представниками ОРДЛО у Тристоронній контактній групі. Однак українські переговорники назвали процес звільнення спробою Медведчука спільно з Росією використати полонених у своїх політичних інтересах.

“Така активність РФ, її намагання використати В.Медведчука є демонстративним кроком, який підважує процедури та практики, які реалізовуються в рамках діяльності Тристоронньої контактної групи. Керівництво Російської Федерації таким чином нехтує домовленостями, досягнутими на вищому рівні у Нормандському форматі, фактично принижуючи значення відповідних зусиль  Німеччини, Франції та ОБСЄ”, – йдеться на сторінці Української делегації для участі у ТКГ.

У Міністерстві закордонних справ також виступили із заявою на адресу Росії.

“Рішення Російської Федерації передати не Україні, а приватній особі Віктору Медведчуку групу українських громадян, яких тривалий час утримували на тимчасово окупованій території у Донецькій і Луганській областях, грубо і відверто порушує усталені механізми вирішення таких гуманітарних питань”, – повідомляють у відомстві.

Спочатку планувалося, що жінок відвезуть на КПВВ “Майорське”, де їх зустріне Медведчук. Однак, за інформацією юристів “Східної правозахисної групи”, 20 січня звільнених українок повезли спецконвоєм у напрямку Ростова. Звідти їх літаком мали доправити в Мінськ, і вже там вони пересядуть на приватний літак Медведчука й повернуться в Україну. 

За словами директорки правозахисної групи Віри Ястребової, політичну складову в діях очільника “ОПЗЖ” заперечувати немає сенсу. Але для людей, яких визволили з полону, це не важливо.

“З одного боку, дуже добре, що для цих людей та їхніх родин є така можливість. Це краще, ніж перебувати в тих нелюдських умовах. Але також слід констатувати, що це підтримка політичного іміджу та демонстрація того, що пан Медведчук має діалог із Російською Федерацією. Політичні бонуси на першому плані, але, якщо казати про життя і свободу людей, то для них це великий крок і можливість. У глобальному плані це не дуже добре, а в локальному – хай хоча б так”, – розповідає у коментарі Вільному радіо Віра Ястребова.

Вона додає: хоч четверо українок і повернуться додому, в їхні камери швидко можуть посадити будь-кого іншого.

“Ми повинні розуміти, що кожного дня нарощується “обмінний фонд” Російською Федерацією, яка контролює частину української території через своїх ватажків. Їхню діяльність всіляко забезпечують. Крім того, люди, які працюють у цих органах, вже отримали російські паспорти. У такий спосіб Російська Федерація обрізала їхню участь у громадянському житті на території України. Вони скомпрометовані, їм нема чого втрачати, тому вони працюватимуть і далі. За нашою інформацією, їх додатково заохочують матеріально, щоб вони знаходили справи. Тобто, для них це такий бізнес на людській долі, свободі і крові”, – говорить правозахисниця.

Наприклад, 6 січня цього року в окупованій Кадіївці (Стаханові), що на Луганщині, бойовики захопили у полон братів Ігоря та Олександра Борисових. Чоловіків затримували окремо, тому вони не знають про ув’язнення один одного. Борисових “звинуватили” у шпіонажі, за що їм загрожує від 10 до 20 років у застінках окупантів.

Нагадаємо, наприкінці минулого року українська влада намагалася домовитися з Росією про обмін полоненими. Однак тоді Москва відмовилася від обіцяного.

Останній обмін відбувся 16 квітня 2020 року, коли додому повернулися 20 незаконно утримуваних українців. Редакція Вільного радіо зібрала відомості про людей, яких передали українській стороні.

Додамо, наші журналісти поспілкувалися з двома колишніми в’язнями бойовиків – горлівчанами Станіславом Печонкіним та Мариною Чуйковою. Їх звільнили наприкінці 2019 року.

Читайте також:

• Є з чим порівнювати: що кажуть про непростий 2020-й рік українці, яких звільнили з полону у 2019-му
• Як змінювався світ за останні 3 роки: Розповідь людини, яка “випала” з потоку життя через полон, про інновації
• Чого досягли на перемовинах по Донбасу в 2020 та які плани залишилися на 2021 рік (Підсумки)