Чого досягли на перемовинах
по Донбасу в 2020
та які плани
залишилися
на 2021 рік
2020 рік в полі перемовин почався на хвилі домовленостей Нормандської зустрічі. Реалізувати сторони обіцяли чимало. Тож, що вдалося, а що ні — читайте в матеріалі.
Засідання ТКГ тепер онлайн, а звичний майданчик для перемовин можуть перенести
В перші 2 місяці року перемовини по Донбасу в ТКГ проходили у звичайному режимі у Мінську. Але у світі оголосили спалах COVID-19, через що по всьому світу почали закриватися кордони. Проте перемовини вирішили не зупиняти, і перенесли майданчик обговорень на платформу онлайн. Тож, з середині березня всі засідання проходили в режимі відеоконференцій.
ТКГ — це уповноважена група представників України, ОБСЄ та Росії, яку сформували для дипломатичного завершення війни на сході України. Перша зустріч тристоронньої контактної групи відбулась 23 червня 2014 року в Мінську. На засіданнях в Мінську всі ці роки присутні представники так званих "ЛДНР", але вони виступають у якості спостерігачів, а не учасників процесу. Офіційно Україна не визнає цих уповноважених та не веде переговори з ними. Це в тому числі підкріплює офіційну позицію щодо того, що Росія — це країна-агресор і саме вона є стороною конфлікту, а не бойовики. Дипломатично — це важливий крок в питанні відповідальності та подальшого покарання.
Для довідки:
Вже у серпні в Білорусі відбулися чергові президентські вибори, на яких незмінного президента Олександр Лукашенка оголосили переможцем. Але це обурило мільйони білорусів, які вважають, що вибори були сфальсифіковані. Тож, на вулицях країни почали виходити сотні тисяч людей. Особливо великі заворушення були у Мінську, де під час сутичок з правоохоронцями мітингарів арештовували та били, декого навіть вбили.

Згодом Україна разом з низкою європейських країн офіційно заявила, що не визнає Олександра Лукашенка президентом і вважає, що вибори були сфальсифіковані.

Проте через те, що основний майданчик для перемовин по Донбасу знаходиться у Мінську, у сторін ТКГ виникло питання щодо зміни локації. Новий очільник в ТКГ Леонід Кравчук заявив, що місцем для перемовин можна обрати будь-яку нейтральну країну, яка їх прийме. Наприклад, Швеція.

Але поки пандемія триває, ще раз питання щодо перенесення поля перемовин не піднімали. Всі засідання ТКГ проходять в режим відеоконференції.
Новий переговорник по Донбасу від України
Після початку перемир'я на Донбасі, в українській делегації в ТКГ змінився очільник. 28 липня прес-служба Офісу президента повідомила, що Леонід Кучма не буде більше представляти українську сторону на перемовинах. Причин виведення його зі складу контактної групи не назвали.

Згодом стало відомо, що новим переговорником від України в Тристоронній контактній групі став перший президент України — 86-річний Леонід Кравчук.
(Новий голова української сторони в ТКГ Леонід Кравчук ліворуч, ексголова ТКГ Леонід Кучма праворуч)
"Як я його почув, він (Леонід Кучма – ред.) сказав, що втомився. Йому було не просто в той час, коли розпочалася війна, і коли була утворена ТКГ, нормандський формат. Воно від нього вимагало багато зусиль. Він хоче відпочити, зайнятись більше собою. В такому віці людині потрібен якийсь час, щоб вона подивилася на себе глибше з усіх боків, проаналізувати", — розповідав 86-річний Леонід Кравчук про 81-річного Леоніда Кучму в коментарі "Україні 24".

Леонід Кравчук
Новий голова української делегації в ТКГ
Новий голова української делегації упевнений, що єдиний шлях для припинення війни на Донбасі — "потрібно припинити стріляти". Він також висловив ідею щодо створення вільної економічної зони для Луганщини і Донеччини, з окремими податками, а також про створення спецфонду з відновлення Донбасу. Цей фонд він пропонує поповнювати з грошей за ядерну зброю, від якої ми відмовилися в рамках Будапештського меморандуму.

Кравчук також впевнений, що в перемовинах українська сторона готова йти на компроміси. Але тільки за умови, що Росія також буде йти на такі поступки.

"Ми готові до обговорень, до компромісів, до поступів. Тільки не може бути ніяких поступок, ніяких попередніх передумов, коли йдеться про суверенітет, про незалежність, про недоторканість кордонів та про нашу національну ідею. Цього ми не можемо обговорювати та навіть ставити питання на обговорення", — каже Леонід Кравчук.

Леонід Кравчук
Новий голова української делегації в ТКГ
І на кінець, Кравчук вважає, що для об'єктивних перемовин, учасники в ТКГ мають побувати на місці, щодо якого тривають розмови — на окупованій території. Але для цього для всіх учасників перемовин бойовики мають надати безперешкодний доступ.
Заступник голови ТКГ, який багато говорив особистого
В середині серпня 2020 року Зеленський підписав указ, яким ввів першого прем'єр-міністра України Вітольда Фокіна в склад делегації ТКГ. 88-річний політик став заступником голови української сторони в ТКГ Леоніда Кравчука.
(Ексзаступник голови української делегації в ТКГ Вітольд Фокін)
В середині серпня 2020 року Зеленський підписав указ, яким ввів першого прем'єр-міністра України Вітольда Фокіна в склад делегації ТКГ. 88-річний політик став заступником голови української сторони в ТКГ Леоніда Кравчука.

Ще з початку своєї роботи Вітольд Фокін відзначився у своїх заявах, які суперечать офіційній позиції влади України. Наприклад, вже через тиждень після призначення, в інтерв'ю виданню "Страна.UA", він сказав, що по всьому Донбасу потрібно ввести "особливий статус". Тоді ж він сказав, що бойовиків потрібно амністувати, а російських окупантів він назвав "повстанцями".

Згодом він виступив у Верховній Раді України на засіданні одного з комітетів із заявою, що він знає, що проти ЗСУ воюють російські найманці, але саму державу Росію, як окупанта він не бачить.

"Щодо війни. Я не політик. Зробити якесь визначення цього я не можу. Бо жодного підтвердження того, що там ведеться війна між Росією та Україною, поки що я не бачу", — заявляв на засіданні комітету ВРУ заступник голови Тристоронньої контактної групи Вітольд Фокін.

Вітольд Фокін
Ексзаступник голови української делегації в ТКГ
В Офісі президента України наприкінці вересня все ж відреагували на заяви Фокіна. В керівництві держави повідомили, що він, як член ТКГ, у своїх офіційних виступах має представляти лише позицію держави.
"Очевидно, що кожен, хто представляє державу, повинен завжди пам'ятати, що не можна плутати офіційне з особистим. Якщо є розходження в позиціях, а власне бачення, яким би воно не було, відрізняється від державного, потрібно обирати державне доти, доки представляєш державу. Не особисте, а саме державне бачення. Представляти державу на будь-якому рівні – це не шанс для особистих поглядів та амбіцій, це – безумовний обов'язок втілювати в життя позицію держави та інтереси українського народу", — повідомили у вересні в пресслужбі Офісу президента.

Пресслужба Офісу президента України
З цим же роз'ясненням ОП вийшов і указ, яким Вітольда Фокіна звільнили з української делегації в Тристоронній контактній групі.
Великодній обмін полоненими
23 січня Офіс президента України заявив, що продовжує дотримуватися домовленостей з зустрічі лідерів "Нормандської четвірки", і хоче провести обмін полоненими. Проводити обмін планували у два етапи — перший з ОРДЛО, другий з Росією.
"Два треки, два списки. Список ми погодили у Мінську, будемо доповнювати перелік встановлених осіб. Готуватимемо цей трек – обмін з тимчасово окупованими територіями. І окремий трек – ми вже розпочали розмову з Російською Федерацією щодо обміну українців – всіх, включно з кримськими татарами, іншими українцями, які перебувають на території Росії", – заявляв в січні 2020 року під час візиту в Єрусалим президент України Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський
Президент України
(Великодній обмін полоненими у 2020 році. Фото: Голова Донецької ОДА Павло Кириленко)
У квітні ОП також заявив, що обмін, який погодили на перемовинах у ТКГ в Мінську, відбудеться до Великодня, 19 квітня. Так і сталося, обмін відбувся 16 квітня, але лише між українською стороною і бойовиками т.з. "ЛДНР". В той день на підконтрольну територію повернулися 20 людей, а 14 — передали бойовикам. Детальніше про тих, хто повернувся з полону бойовиків читайте в матеріалі: 20 імен: Кого українська сторона забрала на обміні 16 квітня (Біографії, Фото).

Зазначимо, ще 4 людини, яких Україна мала передати окупантам, відмовилися від обміну.

"Я не перейду цю лінію. Я піду назад, в Дніпро. Я воював за "ЛНР", а тепер мене помилували. Ми розрахувалися, начебто. Я хотів звільнитися від відповідальності за участь у війні проти України на боці "ЛНР". Вам все зрозуміло?", — розповів один з ексбойовиків під час обміну.

"Ні, я не згоден, у мене сім'я, бабуся. Я відмовляюся від обміну, я не буду переходить на цю територію", — пояснив ще один.

Ще двоє полонених також пояснили, що не хочуть їхати на окуповану територію, адже українські суди їх помилували.

Читайте також інтерв'ю Вільного радіо зі звільненими наприкінці 2019 року з полону українцями Мариною Чуйковою та Станіславом Печонкіним.

В момент весняного обміну в Україні вже діяв карантин через пандемію коронавірусу. Тож всіх учасників обміну відправили на двотижневу самоізоляцію. Коронавірусу в організмі в них не знайшли, тож після обсервації всіх відпустили додому.

Обміну з Росією, як планували в Офісі президента України, не було.
Невдалий новорічний обмін
Після першого обміну у 2020 році, восени українська делегація в ТКГ заговорила про ще один великий обмін за формулою "всіх на всіх встановлених". В ТКГ подали списки зі 100 українців, які перебувають у полоні у бойовиків.

(Новорічний обмін у 2019 році. Фото: Українська правда)
Леонід Кравчук заявив, що обміняти "всіх на всіх" планують до початку 2020 року. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков же заявив, що обмін можуть провести навіть до 15 грудня. Але він так і не відбувся.

Російські ЗМІ повідомляли, що Росія відмовилася від новорічного обміну полоненими. Аргументують це тим, що Україна начебто не виконує угоди.
"Українські зобов'язання припинити переслідування вже звільнених осіб не виконані. Процедури попередніх обмінів не можна вважати завершеними. Це створює непереборні перепони для нового обміну", – заявив очільник російської делегації в тристоронній контактній групі Борис Гризлов після відеозустрічі сторін 25 листопада.

Від обміну відмовилися і бойовики т.з. "ДНР". Аргументі ті ж самі — невиконання домовленостей.

"Без виконання Україною своїх зобов'язань вірогідність обміну до Нового року відсутня", – розповіла представниця так званої "ЛНР" в гуманітарній підгрупі з питань Донбасу Ольга Кобцева. Вона мала на увазі зняття юридичних претензій зі звільнених в'язнів.

Враховуючи дані, які надали в Службі безпеки України журналістам "Радіо Свобода" на початку 2020 року, на звільнення з полону очікує ще щонайменше 164 українці. А за даними уповноваженої ВРУ з прав людини Людмили Денісової, в ОРДЛО незаконно утримують 235 українців, а в РФ і Криму — 112.
Розведення на 4 ділянках, яке не відбулось
Ще у 2019 році на Донбасі розвели війська на 3 ділянках на лінії розмежування. Це дозволило мінімізувати кількість обстрілів в тих напрямках. Така була умова для проведення саміту у "нормандському форматі". Під час цього саміту, у грудні того ж року сторони домовилися про розведення ще на 3 ділянках на сході України. Дедлайн був до кінця 2020 року.
Про перші кроки до нових точок розведення було відомо вже у січні. В Мінську тоді попередньо визначили, що розведення проведуть біля Гнутового. Але до березня, як домовлялися на "нормандському" саміті, ніяких розведень так і не було.

Вже в серпні Офіс президента України заявив, що ділянок буде 4. А на початку листопада в штабі ООС назвали ці ділянки.

"За результатами зустрічі ТКГ погоджено 4 ділянки розведення сил і засобів. Це ділянки Григорівка, Слов'яносербськ, Петрівка і Нижньотепле", — зазначив заступник Командувача Операції Об'єднаних сил Віктор Ганущак.

Віктор Ганущак
Т.в.о. Командувача Операцією Об'єднаних сил
Гнутового, про яке говорили ще в січні, в переліку немає.

Тоді в листопаді, на брифінгу, Ганущак сказав, що точної дати поки не знає. Але до кінця 2020 року війська на перерахованих ділянках так і не розвели.
Генеральний план досягнення миру на Донбасі
На початку листопада 2020 листопада очільник української делегації в Тристоронній контактній групі по перемовинах щодо Донбасу заявив, що вони підготували план визволення сходу України. Назвали його — "планом спільних кроків". Головна мета цього плану — завершити війну на Донбасі на початку 2021 року. Серед основних тез:
До 15 грудня 2020 року
До 15 грудня 2020 року
Українська сторона і бойовики проводять "обмін всіх на всіх".
Січень-лютий
2021 року
Січень-лютий
2021 року
Бойовики т.з. "ЛДНР" та російські найманці виводять всі свої війська, зброю і техніку з окупованих територій.
Українські прикордонники повертають контроль над державним кордоном між Україною і Росією.
Верховна Рада України ухвалює закон, яким визначають покарання військовим злочинцями і амністію тим, хто не скоював військові злочини.
Навесні
2021 року
Навесні
2021 року
На вже звільнених територіях проводять місцеві вибори за українськими законами та Конституцією. За виборами спостерігають представники місії ОБСЄ.
Президент Росії Володимир Путін скасовує свої укази про спрощену процедуру отримання громадянства РФ.
Але станом на момент публікації поки жоден пункт з цього "мирного плану" не виконали.

Росія ж заявляла, що деякі пункти в "Плані спільних кроків" суперечать Мінським домовленостям. Наприклад, в угодах немає тези про контроль державного кордону і вибори у березні цього року. Однак, насправді ж такі пункти є у меморандумі ТКГ від 2014 року та домовленостях з Мінських перемовин. На основі цих угод і проводять всі засідання і перемовини на міжнародному рівні.

Після заяв Росії Леонід Кравчук сказав, що деякі пункти можливо змінять. Наприклад, що державний кордон прикордонники повертатимуть поступово, а дату проведення виборів можна перенести.
Перемир'я, яке де-факто не діє
В липні 2020 року Тристороння контактна група домовилася про чергове перемир'я на лінії розмежування. Згідно з умовами нового режиму тиші бойовики і українські військові не можуть стріляти, розвідувати позиції один одного, а також рити нові окопи в бік лінії зіткнення. Однак, військовим дозволили давати відсіч в разі загрози здоров'ю або життю. Почати чергове повне і всеосяжне перемир'я вирішили з опівночі 27 липня.
(Брифінг стосовно початку перемир'я. Командувач Об'єднаних сил Володимир Кравченко посередині. Фото: Вільне радіо)
Вже вранці того ж дня, командування штабу ООС звітували про атаки бойовиків вже через 19 хвилин після початку перемир'я. Відтоді лише за перший місяць в даних зі зведень штабу ми нарахували понад півсотні атак. У вересні ж та перші кілька днів жовтня кількість атак зросла до понад 70 атак.

Зокрема за період перемир'я в 2020 році ми помічали в зведеннях штабу ООС повідомлення про те, що російсько-окупаційні найманці стріляють як зі стрілецької зброї, кулеметів та гранатометів, так і з важкої зброї: артилерії та мінометів різного калібру. Крім цього бойовики ще й закидали протипіхотні міни ПОМ-2, які заборонені Оттавською конвенцією, а також українських військових вицілювали снайпери. Не обходилось і без жертв серед українських військовослужбовців.
ПОМ-2 — це осколкова протипіхотна міна, яка має термін самоліквідації. Бойовики встановлюють таймер від 4 до 100 годин, закидають її за допомогою гранатомета до позицій ЗСУ, і після вона вибухає. Однак, вона може здетонувати й раніше, якщо хтось наблизиться до неї. ПОМ-2 заборонена Оттавською конвенцією.

За словами штабу ООС бойовики спочатку закидали дистанційні міни для того, щоб коли міна самоліквідується біля позицій ЗСУ то вони звинуватять українських військових у зриві перемир'я. Але міни не лише вибухали після закінчення терміну самоліквідації, а ще й під ногами українських солдатів
Для довідки:
Зауважимо, незадовго до початку перемир'я пресслужба штабу ООС змінила риторику. Наприклад у зведенні почав фігурувати подібний вислів: "На ділянках відповідальності переважної більшості підрозділів обстріли противника не зафіксовано. За винятком 15 фактів порушенням режиму припинення вогню…".

А обстріли все частіше стали називати "нерицільними" та "провокативними". Хоча раніше кожну атаку розцінювали як акт агресії Росії та її найманців в бік українських військовослужбовців.

Також, в штабі ООС стали рідше звітувати про відсіч зі свого боку. Лише кілька разів за весь час повідомляли, що стріляли у відповідь: коли окупанти загострювали ситуацію на ділянках фронту, вбивали українських військових або атакували безпілотником. Водночас бійці ЗСУ регулярно звітували про те, що вони глушили і виводили з ладу БПЛА, які перетнули лінію зіткнення для розвідки позицій ЗСУ.

Подекуди українські військові не давали відсіч навіть коли з їхнього боку були поранені. Вільному радіо т.в.о. Командувача Операцією Об'єднаних сил Віктор Ганущак розповідав, що відповідь з їхнього боку є завжди.
"Є різні ситуації розвитку подій. Те, що ми готові, і те що в зведенні читаєте, воно відповідає дійсності. І відповідь, повірте, завжди є, на провокаційні дії противника. Вони можуть бути різні. Можуть бути силові, а можуть бути інші. В нас тут і ОБСЄ працює, і СЦКК, які теж відслідковують ситуацію і є важелі впливу на всі ті інші ситуації які розвиваються безпосередньо на лінії зіткнення", — пояснив Вільному радіо т.в.о. Командувача Операцією Об'єднаних сил Віктор Ганущак.

Віктор Ганущак
Т.в.о. Командувача Операцією Об'єднаних сил
Тож, в листопаді і грудні штаб ООС став частіше звітувати про те, що вони доповідають про атаки окупантів спостерігачам місії ОБСЄ.

На момент публікації окупанти продовжують порушувати режим тиші майже щодня. Але в штабі ООС чи у керівництві держави ще не звучали заяви, що перемир'я зірване.
Скандальна консультативна рада та інші нереалізовані ідеї
Консультативна рада. У березні на черговій зустрічі України, Росії та ОБСЄ домовилися про створення Консультативної ради. Особливість цієї структури в тому, що туди мали б увійти представники т.з. "ЛДНР".

Крім того, всі обговорення пропонували згодом виносити в порядок денний загального засідання ТКГ. Так само разом з бойовиками хотіли уточнювати деталі і механізми подальших дій.

Навколо цієї ідеї розгорнулися обговорення противників цієї ради. Так, один з нардепів Володимир В'ятрович подав до суду клопотання, яким він просив зобов'язати СБУ розслідувати законність створення цієї ради.

Він впевнений, що якщо цю Консультативну раду створять, то бойовики увійдуть в правове поле перемовин. Хоча за словами Офісу Президента України бойовики не матимуть ніякої юридичної сили і ніхто їх не визнає.

За заявою В'ятровича СБУ все ж відкрили кримінальну справу. Але станом на кінець 2020 року правоохоронці ще розслідують її.

Наприкінці весни голова Офісу Президента України повідомив, що створення Консультативної ради при ТКГ все ж поки відкладають. Спочатку потрібні офіційні позиції Франції, Німеччини та ОБСЄ.

Заблоковані КПВВ. Через пандемію COVID-19 Держприкордонслужба зі штабом ООС ввели обмеження на перетин КПВВ. Так само обмеження впровадили і бойовики зі свого боку. Спочатку лінію розмежування взагалі неможливо було перетнути кілька місяців.

Потім для людей, які хотіли проїхати додому або до своїх родичів, організовували дорожні коридори на кількох пунктах пропуску. Але згодом стабільно залишилися працювати лише КПВВ "Станиця Луганська", де перетнути можна щодня, і "Новотроїцьке", де бойовики розблоковують дзеркальний блокпост двічі на тиждень.
Однак, восени на ТКГ домовилися про відкриття двох нових КПВВ на Луганщині "Золоте" і "Щастя". Тож, згідно з вимогами Мінських домовленостей з 10 листопада Держприкордонслужба відкрила пункти пропуску щодня з 08:00 і закриває їх о 16:00. Але окупанти продовжують блокувати більшість блокпостів зі свого боку. В районі нових КПВВ "Золоте" і "Щастя" окупанти не відкривають свої пости, тому що в них начебто немає відповідних угод. А "Майорське", "Мар'їнку" та "Гнутове" блокують через пандемію COVID-19.

Митники та прикордонники у переговорах
. Навесні минулого року в ОП повідомили, що вони пропонуватимуть створити в ТКГ нову групу, куди хочуть залучити прикордонну та митну служби. Вони мають обговорювати питання щодо повернення контролю над державним кордоном України в рамках виконання Мінських домовленостей. Але ідея так і залишилася ідеєю. Таку групу в ТКГ ще не створили.

Інвентаризація майна в ОРДЛО. На перемовинах в ТКГ українська сторона вимагає від РФ відновити в ОРДЛО українську систему оподаткування та розрахунків, а також провести інвентаризацію державного та приватного майна, яке залишилося там. Але цю ідею за підсумками перемовин реалізувати не вдається.
814

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте нас в Telegram DONрегіон
Підписуйтесь на наш Instagram Вільне радіо

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: