Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Тетяну Романову. Жінка стала на захист країни ще в 2016 році. Згодом служила бойовою медикинею в зоні ООС і рятувала побратимів на передових позиціях Донеччини під час повномасштабної війни.
Про Тетяну Романову розповіли в Нікольській селищній раді.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про близьку вам людину. Це безкоштовно.
Тетяна Романова народилася 5 жовтня 1984 року в селі Малинівка нині окупованої Микільської громади. Дівчина досить рано залишилася без батька. Після його загибелі в 1990 році разом із мамою вона перебралася до Казахстану. Саме там Тетяна й пішла до школи.
Через десятиліття сімʼя повернулася в Україну. Тетяна закінчила навчання в рідному селі й після випуску працювала в їдальні, паралельно здобуваючи навички водіння в автошколі.
У 2006 році жінка вийшла заміж, а за рік стала мамою донечки Катрусі. Свою ж мрію стати військовою втілила в 2016 році.
“Донька завжди мріяла служити в армії, носити військову форму. Починаючи з 2014-го все ще вагалася, а у 2016-му підписала контракт на службу в ЗСУ”, — згадує мати жінки Віра.
Із серпня 2021 року Тетяна служила у складі 503 окремого батальйону морської піхоти в зоні Операції Обʼєднаних сил старшою бойовою медикинею. Із першого дня повномасштабної війни вона виконувала завдання на передовій.
Рідні згадують, що військова нічого не боялася. За потреби йшла в найгарячіші точки, аби врятувати “своїх хлопців” — так жінка називала побратимів. Вони ж цінували її не менш.
“Скільки пам’ятаю Танюшку — вона завжди посміхалась. Була справжнім світлячком у житті”, — розповіли військові.
19 квітня 2022 року через вибухову травму Тетяна загинула поблизу села Новопіль Великоновосілківської громади. У липні того ж року захисницю нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.
Вічна памʼять.