Українцям, які були змушені покинути своє житло внаслідок бойових дій, продовжують надходити платіжки на оплату комунальних послуг. Тож ми розпитали фахівців: як діяти, якщо людина тимчасово виїхала зі свого будинку, або окупанти розбомбили його, а платіжки приходять.
На період воєнного стану заборонено нарахування і стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних за несплачену комуналку. Про це йдеться у постанові Кабміну від 5 березня 2022 року № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану”.
Водночас комунальні послуги мають надавати навіть у разі несплати або оплати не в повному обсязі.
Як оплачувати рахунки за компослуги, якщо людина не проживає у своєму будинку
У Міністерстві розвитку громад та територій пояснюють механізм, як не оплачувати комунальні послуги, якщо фактично вдома не проживаєш понад місяць.
Для цього в комунальні підприємства треба подати відповідну заяву та документ, що підтверджує відсутність людини у своєму житлі:
Такі заяви можна подати організаціям, що займаються:
Якщо людина має лічильники, можна просто подавати нульові показники.
А от за централізоване опалення та “квартплату”— послуги з управління багатоповерховим будинком — все одно доведеться платити, бо вони надаються незалежно від присутності людей у квартирі.
Як оплачувати рахунки за компослуги, якщо житло зруйноване
В тих населених пунктах, які стали жертвами килимових бомбардувань окупантів, і в яких фактично знищено інфраструктуру та більшість житлових будинків, місцеві комунальні компанії самі припиняють нарахування за послуги.
Але, якщо організація надає комунальні послуги не в одному населеному пункті чи регіоні, то буває так, що платіжки продовжують автоматично розсилати і тим, чиє житло зруйноване. Наприклад, жителі Маріуполя, де до 98% будівель знищені, а газопостачання немає з початку березня, вже півроку отримують квитанції з боргами і нарахуваннями за ненадані послуги від “Нафтогазу”.
В такому випадку юристконсульт БФ “Карітас-Маріуполь” Оксана Федорова радить теж самим повідомити постачальника послуг про те, що ви не користуєтесь послугами, бо житло зруйноване.
“Ті, хто був у зоні ризику, у них не було зв’язку, а якщо він і з’являвся, то точно було не до подачі показників лічильників. По підвалах сиділи, і всім було зрозуміло, що світла немає, газу немає…Але комп’ютер нараховує усе автоматично, не зважаючи на населений пункт.
Тому людині, у якої на сьогодні вже нарахована заборгованість, треба зв’язатися гарячою лінією зі своїми комунальними підприємствами-постачальниками”, — розповідає Оксана Федорова.
Може подати таку заяву в комунальні підприємства:
Поки не має можливості оформити спадщину, можна надати у вільній формі інформацію про те, що власник загинув.
“Я подзвонила до “Донбасенерго” і повідомила, що не користуюсь електрикою, бо не проживаю вдома, бо мій будинок зруйнований. Тепер нових нарахувань не буде. Зрозуміло, ніяка комісія не буде зараз перевіряти стан будівель, бо там немає жодних українських органів влади і тривають бойові дії. У нас світло зникло 12 березня, а будинок згорів 23 березня. І за ці дні мені нарахували середні показники — 156 гривень. Вони у мене досі висять боргом. Але за законом під час воєнного стану штрафи і пені не мають права нараховувати. А перераховувати ці борги будуть після завершення воєнного стану. Люди з Волновахи розповідали, що теж дзвонили в “Нафтогаз” і повідомляли про зруйноване житло”, — ділиться власним досвідом Оксана Федорова.
За словами юристки, для того, аби підтвердити, що житло зруйноване, не потрібен великий перелік документів.
“Дзвониш, кажеш, що будинок зруйнований, коли це сталося, що нових показників лічильників немає.
Глобальних пакетів документів не треба. Головне — принаймні якась інформація про те, що житло зруйноване. Це можуть бути заяви, які ви подавали раніше правоохоронцям чи для компенсацій. Я сама подала комунальникам раніше сформовану через “Дію” заяву ”, — розповідає Оксана Федорова.
Варіанти підтвердження того, що житло пошкоджене, або зруйноване:
За наявності спірних питань у Міністерстві радять звертатися до органу місцевого самоврядування, на території якого здійснює свою діяльність виконавець відповідної послуги.
Нагадаємо, під час війни критичним підприємствам Донеччини дозволили не платити за електрику. Це стосується військових, медиків та виробників хлібу — вони отримують безкоштовну електроенергію від ДТЕК.
Читайте також: