Мешканець Соледара Павло Усков у свій вільний час збирає сміття в ставках рідного міста та громад поблизу. Чоловік занурюється в спеціальному гідрокостюмі для аквалангістів. Про свій особливий вид дайвінгу Павло розповів Вільному радіо.
29-річний мешканець Соледара Павло Усков захоплюється підводним мисливством близько року. Перший гідрокостюм купив торік — на повний комплект нового спорядження витратив майже 15 тис гривень. За його словами, можна придбати й комплект “секонд-хенд” вдвічі дешевше, але це не радять робити. Це не гігієнічно, оскільки костюм вдягають на оголене тіло. І в порах матеріалу, з якого він зроблений, можуть розмножуватися мікроби.
Це не просто одяг, а профільне спорядження. Тож навіть вдягати його потрібно правильно, щоб не пошкодити.
“Він за допомогою шампуню вдягається на мокре тіло. Інакше він не вдягнеться, адже зроблений з неопрену — гумованого матеріалу. Він захищає від переохолодження в першу чергу”, — каже чоловік.
Окрім костюма необхідні також прогумовані шкарпетки та рукавички. Такий комплект дозволить почуватися у воді більш-менш комфортно.
Павло розповідає, в дитинстві він ледь не потонув, і відтоді постійно мав панічні атаки на воді. А серйозно почав занурюватись під воду після смерті матері, аби заглушити переживання.
Водойми Донеччини для чоловіка перші та поки що єдині, де він занурювався. В екзотичних країнах ще не бував та підводних тропічних красот не бачив. Тож замість правил того як плавати біля коралів, чоловік знає про ризики травмуватися у засміченій воді.
“Це все робиться на власний страх та ризик. Костюм можна проткнути навіть звичайним очеретом. Траплялося й скло, якісь дерев’яшки з цвяхами — цього всього вистачає.”, — розповідає Павло.
Нещодавно дайвер почистив берегову лінію однієї з водойм Соледара, а згодом допоміг бахмутським активістам прибрати пляшки на береговій смузі Восьмого ставка на території Бахмутської ОТГ.
“Мене підкупило те, що люди самі зібралися, і вирішили прибрати це сміття. І не важливо чия це водойма: є проблема, є тварини, яких потрібно берегти та допомагати”, — розповідає Павло.
Відео з таких прибирань Павло викладає у своєму відео блозі під назвою “Не все так просто”.
“Багато людей на ідею піти прибрати десь кажуть “не все так просто”. А воно все просто. Тільки здається, що ні…”, — пояснює чоловік.
Відео блог допомагає соледарцю реалізувати свої ідеї, причому не тільки для озвучення суспільних проблем та поширення результатів акцій. Якщо блог стає цікавим для людей та набирає велику кількість переглядів, то може приносити дохід завдяки розміщенню реклами на ньому. Цей дохід можна використовувати на благочинні справи. Так і робить Павло Усков. Таким чином він допомагав ініціативі “Книга добра” та жінці з Новолуганки з хворою ногою. За його словами, досить велику кількість переглядів вдалося зібрати на цьому блозі, висвітлюючи протести проти приватизації ДП “Артемсіль”.
“11 днів я відстоював “Артемсіль” — мітинг проти приватизації знімав, і за допомогою каналу в першу добу набрав три тисячі переглядів — доніс інформацію, зробив якийсь ажіотаж навколо цієї величезної проблеми. Жінці з Новолуганки допомагав, яка рік не виходила на вулицю — там глобальна проблема з ногою, возив її на обстеження в Бахмут та Київ, хоча в неї є діти”, — пояснює соледарський блогер.
Та ідей у Павла ще багато — в майбутніх планах створення молодіжного простору у Соледарі разом з ГО “Radio Dja”.
“Для дітей, для людей, щоб була можливість звукозапису. Є багато музикальної молоді, щоб можна було там записати пісню, проводити тренінги та давати дітям щось корисне”, — мріє соледарський дайвер та блогер.
Також в списку бажань занурення у водойми Білорусі — каже, там ставки та озера чистіші, ніж в Україні.
Читайте також: