Це одне із найбільших релігійних свят християнського календаря також називають П’ятидесятницею. Три дні перед Трійцею та три після неї відомі як Зелені Свята.
В День Святої Трійці християнська церква відзначає Зішестя Святого Духа на апостолів Христа, на 50-й день після Пасхи (тобто після розп’яття Ісуса Христа та Його Воскресіння з мертвих). Тому цей празник також зветься Днем Святої П’ятидесятниці, або просто П’ятидесятницею.
У християнській традиції вважається, що задля Божого спасіння таке ж Зішестя Святого Духа має статися у серці кожного християнина.
Про Зішестя Святого Духа на апостолів Христа розповідає Євангеліст Лука у книзі “Діяння святих апостолів” (Діяння, 2 розділ, 1–13 вірші). Ця подія трапилась вранці, у 34-му році після Різдва Христового. Тоді 11 апостолів з Богородицею та іншими учнями знаходилися в одній кімнаті, в Єрусалимі.
Раптом “…нагло зчинився шум із Неба, ніби буря раптово зірвалася і переповнила увесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав”, — йдеться у “Діянні” від Луки.
Далі пишуть, що зчинився гомін, бо зібралося безліч народу. Люди дивувалися, що апостоли розмовляють різними мовами, всі присутні чули свою рідну мову. Після цього апостоли почали проповідувати Євангеліє спочатку в Юдеї, а потім і в усьому світі.
У християнській релігії проповідують, що саме в цей день світові відкрилася уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчилися прославляти три лиця (грецькою – “іпостасі”) Єдиного Божества.
Тиждень перед Трійцею називають ще Зеленим Тижнем, а тиждень після Трійці — Троїцьким Тижнем. Тож три дні до та три дні після Трійці в Україні називають Зеленими святами.
Це свято існувало на території нинішньої України ще до християнства, тобто, за язичницьких часів. Окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева та квітів.
Напередодні Трійці віряни прикрашають храми й власний дім зеленими гілками дерев, квітами, встеляють підлогу запашними травами — любистком, м’ятою, лепехою.
Вважається, що через квіти та зелень як символ життя християни прославляють Святий Дух та дякують Богові за духовне життя. Під час богослужінь у храмах прочани можуть стояти з квітами у руках.
Нагадаємо, ми розповідали про чотири подружжя вірян з Донбасу, які належать до різних релігійних течій. Про них можна прочитати у нашому циклі матеріалів “Релігія єднає”.
Читайте також: